Тріумф Сільваші, Вештак плюс Остроменська, архетипи Русецької, археологія Шибунової, вулиця Гончаренка та магія порцеляни – «Інший Київ» анонсує найцікавіші виставки столиці, які можна відвідати наступного тижня.
Український Дім (вул. Хрещатик, 2)
Український музей сучасного мистецтва / UMCA та Український Дім відкрили першу велику музейну ретроспективу творів Тіберія Сільваші «Кола Сільваші», яка присвячена творчості та непересічній особистості одного з головних українських митців другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Експозиція представляє практики художника у розвитку: у різних контекстах, медіа, та з проєктами, що змінювалися або не були реалізовані. Разом із творами Сільваші на п’ятьох поверхах представлено роботи понад 90 авторів. Публічна програма проєкту, кураторкою якої виступила Катерина Яковленко, включатиме освітні та пізнавальні активності як для спеціалістів, так і для широкої авдиторії. У рамках виставки відбуватимуться лекції, кураторські екскурсії, перфоманси митців, концерти, читання, публічні дискусії та інші події.
Музей сучасного мистецтва України (вул. Є. Коновальця, 44-а)
Після довгої паузи відроджується музейний проєкт «Сімейні цінності – Родинні зв’язки». Представлено сімейний тандем Ірини Вештак-Остроменської та Володимира Вештака, які свою виставку назвали «Разом…». Експозиція охоплює значну частину доробку творчої сім’ї: живопис, кераміка, черпаний папір – безмежність творчої думки та несподівані художні рішення.
Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40-б)
«Витоки» – новий проєкт художниці Тетяни Русецької, діалог між сучасним українським мистецтвом та народною творчістю. «Це не лише художній жест, але й концептуальне дослідження коренів сучасного мистецтва, його взаємодії з традиціями та символами, що формувалися століттями. Тетяна Русецька занурюється в архетипічні образи української культури, використовуючи їх як основу для нових інтерпретацій і художніх пошуків», – пишуть організатори. На виставці можна побачити колажі, ікони на склі, полотна, що інтерпретують традиційні мотиви вишитих рушників. Окрему роль відіграє образ козака Мамая – культової постаті українського епосу, який у Тетяни Русецької набуває ознак сучасного героя.
Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 29)
Виставка «Біла магія. Порцеляна» присвячена 100-річчю від дня заснування Київського експериментального кераміко-художнього заводу (КЕКХЗ). На ній представлено: твори провідних митців КЕКХЗ, серед яких Владислав Щербина, Оксана Жникруп, Ольга Рапай, Григорій Молдаван, Світлана Голембовська, Олександр Сорокін та інші; збірку порцелянових виробів (вази, сервізи, тарелі, штофи, чайні пари тощо), оздоблених петриківським розписом, – роботи Марфи Тимченко, Віри Клименко-Жукової, Ганни Павленко-Черниченко та Віри Павленко; 100 рідкісних скульптур, створених у різних стилях і жанрах на КЕКХЗ.
Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)
«Сучасні українські митці створили серію робіт, присвячених видатним художникам різних епох. Художники нашого часу закарбовують сьогоднішні події, вступаючи в діалог зі старими майстрами, звертаючись за досвідом та натхненням в давні техніки, технології, сюжетні твори, композиційні рішення», – розповідають організатори. У проєкті «Присвята» взяли участь Олексій Возіянов, Марія Левитська, В’ячеслав Притула, Марія Скоблікова, Іван Турецький. Вони відсилають глядача до творчості таких видатних художників, як Олександр Архипенко, Умберто Боччоні, Франческо Гварді, Пабло Пікассо та Альберто Джакометті.
Галерея «Митець» (вул. Велика Васильківська, 12)
Володимир Гончаренко, який представив персональну виставку «Вулиця», живе та працює між Києвом та Краковом. «Два міста стали для нього невичерпним джерелом натхнення, а улюблена справа художника – малювати просто неба. Це дозволяє йому перетворити вулицю на свою студію, де кожен перехожий та кожна будівля стають живими учасниками його творчого процесу, – пишуть організатори. – Картини з проєкту “Вулиця” переносять глядача у фантастичний світ, де туристи в сучасному одязі дивовижно співіснують з персонажами в костюмах 18-го або 19-го століття. Світ, у якому біля готичного собору раптом можна зустріти дівчину в традиційному одязі країн Далекого Сходу, а десь поряд з нею персонажа в костюмі вікторіанської епохи. Це наче подорож у часі, в якій кожна мандрівка не схожа на попередню, навіть якщо відбувається на одній вулиці».
Мала галерея Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10)
«Практики розпізнавання. Ситуаційні ігри» – друга частина довготривалого проєкту, присвяченого переосмисленню ключових виставок 1990-х. Основою проєкту є одеська виставкова тріада 1995–1996 років: «Синдром Кандинського» (1995), «Кабінет доктора Франкенштейна. Неохимеризм» (1995) та «Фантом-опера» (1996). Так що цього разу запрошені митці й мисткині, пов’язані з Одесою. Їхньою концептуальною метою стало осмислення цих мистецьких ситуацій з притаманною для Одеси чутливістю. Кураторська група разом із художниками Лукою Басовим, Васею Дмитриком, Дашою Чечушковою та Саною Шахмурадовою-Танською «продовжує віднаходити зв’язки між знаковими українськими виставками тридцятирічної давнини й сучасністю, говорячи про послідовність часу та історії, абсурдність реальності, співбуття та співтворення, монструозність, а також великі та маленькі питання, які продовжують нас турбувати». Виставка триватиме до 22 вересня.
Kirisenko Art Gallery (вул. Золотоустівська, 25)
Виставка скульптурних об’єктів Альони Шибунової «Археологія майбутнього» пропонує «багатовимірне дослідження глибинних зв’язків між традиційною культурою та сучасністю, між духовним та фізичним просторами, – пишуть організатори. – Проєкт фокусується на сакральній геометрії та символіці, які є невіддільною частиною української спадщини. Традиція та сучасність тут переплітаються, створюючи новий погляд на українську ідентичність та колективну пам’ять. Зокрема, мисткиня переосмислює давньослов’янську традицію створення сакральних форм із соломи, що слугували оберегами та сприяли духовному збагаченню. Водночас символіка Світового дерева життя досліджується через сучасні матеріали та елементи, що несуть пам’ять про війну та спадок предків…».
Головна світлина: фрагмент виставки «Біла магія. Порцеляна»
