Янович і друзі, код степу, пленер у Софії, місто Поживанова та гіг-економіка в картинках – Марина Полякова розповідає про найважливіші виставки Києва.
Білий Світ (вул. Пушкінська, 21 а)
Виставка приурочена до 55-річчя Олександра Яновича, галериста, бізнесмена, винокура і художника, і «Інший Київ» з превеликим задоволенням вітає Олександра! Його експресивний експериментальний живопис – це тільки одна частина виставки, друга ж частина – роботи відомих українських художників. Олександр Янович запропонував вісімнадцяти друзям декорувати дерев’яні основи конструктивістського вигляду залежно від своєї творчої манери та свого бачення такого завдання. Кожна «скульптура» дійсно стала втіленням авторської стилістики, ми взнаємо її в роботах Олексія Аполлонова та Олени Придувалової, Олексія Малих, Владислава Шерешевського, Бориса Буряка, Петра Сметани, Романа Романишина, Влада Кришовського, Дмитра Кришовського, Анни Атоян та інших. Стався тут і дебют – Тамара Янович виступила в новій ролі художника-дизайнера, представивши урбаністичні мотиви з джинсової тканини. В рамках виставки також був презентований каталог робіт Олександра Яновича.
Митець (вул. Велика Васильківська, 12)
Встигніть на фінісаж: Катерина Корнійчук, художник-сценограф Театру на Липках, представляє пейзажну серію, головним героєм якої став степ: його ніжна і бурхлива краса, трави, що тисячі років танцюють свій танок, підкоряючись вітрам. Дамо слово Олені Малішевській, бо краще за неї не скажеш: «Художниця Катерина Корнійчук, яскравий живопис якої зазвичай видзвонює кольорами, помітила залишені у травах порухи вітру, відчула їх графічну природу. Побачила водночас у ламких і гнучких нахилах, пластиці беззахисної покірності стебел і супротиву нагострених злакових стріл, за її словами, втілення «великої формули життя». Катерина немовби зробила свою руку крилом вітру, повторюючи його широкі та дрібні рухи на великих аркушах, складаючи своєрідні зачаровані мапи мандрувань шляхами вітру. Об’єднавши свої глибинні відчуття з корінням, що тримається за землю, етапами зростанням, мінливістю кольорів, фактур через дотики, майстерною динамікою рисунку, граційністю ліній та оксамитовою гармонією пастелі».
Національний заповідник Софія Київська, Брама Заборовського (вул. Володимирська, 24)
Влітку на території Софії вже у восьмий раз проходив пленер для художників, викладачів мистецьких дисциплін та їхніх вихованців. У ньому взяли участь 45 художників та аматорів, серед яких Лариса Кириченко, Андрій Богомолов, Катерина Ципенюк, Вікторія Руднева, Анна Митрофанова, Марія Винничук, Роман Тарасевич та інші. Вони разом представляють спільний погляд на Софію – стару та вічно молоду. Тут Софія ззовні й зсередини, загалом та у деталях, реалістична і фантазійна. Техніки – які завгодно, живописні та графічні, і навіть лаконічні колажі, що їх зробила Маріанна Маслова, – складаються в оду на честь Софії Київської, майстрів, що її створили, літнього тепла та веселого свята спільної праці.
АВС-арт (вул. Глибочицька, 32 в, 3-й поверх)
Галерея представляє персональну виставку живопису Михайла Поживанова, що розкриває особистість політика й громадського діяча, науковця й мецената з іншого боку – як людину художньо обдаровану, креативну. «Люблю місто. Незабутніми лишаються Маріуполь, Одеса й Харків, Ужгород і Львів… Багато подорожую. Із задоволенням фотографую мальовничі види європейських міст. У кожному з них фіксую неповторність: архітектуру, історію, садово-парковий простір, міський настрій у певний час доби чи пори року. …Поступово на підсвідомості проступив образ мого ідеального міста, який викристалізувався на полотнах у різноманітних сюжетах, у неповторній колірній гамі, з тремкими чи жорсткими лініями й характерними композиційними рішеннями. І зараз мій улюблений мотив – панорамний вид нашої столиці з вікна, що втілився в нових картинах», – розповідає Михайло Поживанов.
Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)
В музеї вперше експонуються твори сучасного українського художника Бориса Когана. Представлено чотирнадцять живописних полотен на історичну та міфологічну тематику та їх інтерпретації. Це філософські роздуми про історію, традиції та сучасність, гармонію й розлад внутрішнього й зовнішнього Всесвіту людини. Борис Коган каже: «Для цієї виставки я підібрав назву “Інтерпретації”. Я намагався зобразити легендарних і реальних героїв і мотиви своєї власної фантазії…»
Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)
Виставковий проєкт «У пошуках ідентичності», започаткований 2016-го Галиною Новоженець, прагне актуалізувати проблеми української національної ідентичності в сучасній візуальній культурі. Це четвертий підсумковий етап проєкту, в його рамках виставлені близько сотні творів мистецтва найвідоміших сучасних художників з материкової України та діаспори: Володимира Патика, Петра Бевзи, Дмитра Стецька, Дениса Струка, Андрія Ментуха, Романа Яціва, Віктора Погорєлова, Лідії Боднар-Балагутрак та інших. Не будемо поринати у складне питання «пошуку ідентичності», скажемо тільки, що експозиція вийшла багатою й демонструє широкий діапазон сучасного українського живопису. Виставка триватиме до 14 листопада.
Шоколадний будинок (вул. Шовковична, 17/2)
Осіння передаукціонна виставка представляє твори найвідоміших художників соцреалізму, перебудови, пострадянського покоління і сьогодення: М. Глущенка, Є. Волобуєва, В. Зарецького, Ф. Манайла, О. Мась*, В. Мамсікова, М. Мамсікова, В. Спиридонової, Ю. Сівіріна, І. Гусева, О. Ройтбурда. Організатори виставки пропонують побачити у сотні картин розгортання традиції від соцреалізму до модерн-арту, варіанти втілення високої майстерності, яка характерна для вітчизняної школи образотворчого мистецтва.
Мала галерея Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10)
Життя сучасної людини дедалі більше пов’язане із використанням цифрових платформ та мобільних додатків для замовлення послуг, пошуку житла, роботи або партнера, компаній таксі чи доставки їжі. Однак, дуже часто за зручним інтерфейсом цифрової платформи приховуються схеми трудової експлуатації та відсутність гарантій безпеки, як для клієнтів, так і для співробітників, а обіцяна ними свобода на практиці виявляється диктатом алгоритму. Виставка «Швидко. Зручно. Небезпечно» досліджує феномен гіг-економіки через аналіз досвідів взаємодії та співпраці з різними цифровими платформами й осмислення стану прекарності – незахищеної та нестабільної праці. Доповнюючи художні висловлювання заходами публічної програми, проєкт покликаний створити поле для діалогу й солідаризації між учасниками й учасницями, дослідниками й дослідницями, активіст(к)ами та глядач(к)ами. У виставці беруть участь Валерія Зубатенко, Борис Кашапов, Микита Кравцов, Анна Сороковая, Ірина Стасюк, Давид Чичкан, група eeefff, група SOSka. Кураторка – Ганна Циба.
*Оксана Мась 2022 року розірвала зв’язки з Україною та почала позіціонуватися як російська художниця; під час війни у неї відбувалися виставки у Москві.
