Мандри Потапенкова, «Турандот» Петрицького, Ars Anthropo, Іпатьєва/Злобін, Болса, Мовчан і портал Крим – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші київські виставки, попри все. Українську культуру майже 400 років закреслювали й знищували, але більше так не буде.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Виставка живопису Еда Потапенкова «Мандри» – це запрошення змінити фокус зору у бік мандрів свідомістю. «Мандри – філософське всеосяжне явище, шлях без чіткої мети. Художник пропонує крізь ілюзію безтурботності інстаграмних образів відчути разом із ним всеосяжну тривогу сьогоднішньої дійсності й водночас показує нам заради чого ведеться наша боротьба. Заради простих щасливих моментів життя, які ми втратили в потоці нашої жорстокої реальності», – пишуть організатори. У маленькому залі галереї виставлено графічний цикл Вачагана Норазяна «Безсоння» та нові літографії Олександра Сухоліта. Всі твори доступні для придбання.

Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

Виставка «Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції 2.0» є продовженням спільного проєкту Музею історії міста Києва, міської влади й арт-діячів на шляху до створення Музею авангарду в Києві. Колекція представлена творами, серед авторів яких світові зірки класичного авангарду початку ХХ століття – Анатоль Петрицький, Вадим Меллер, Олександр Богомазов. Також із фондів Музею надано роботу дослідника українського авангарду, колекціонера Ігоря Диченка та роботу Олександра Ройтбурда. Перлина виставки – віднайдена робота одного з найвидатніших сценографів XX століття Анатоля Петрицького «Ескіз костюма до опери Джакомо Пуччіні “Турандот”». Друга частина виставки – твори сучасних українських художників, зокрема Олега Тістола, Марини Скугарєвої, Віктора Сидоренка, Гліба Вишеславського, Олександра Животкова, що поповнили колекцію майбутнього Музею авангарду.

Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

Ще одна виставка в музеї – «Емоційне вторгнення». Це «філософсько-психологічне арт-шоу», що представляє керамічні скульптури та живопис сучасних українських мисткинь Надії Нечкіної та Людмили Давиденко. «Емоційно складні керамічні скульптури Надії та абстрактно-асоціативні полотна Людмили формують особливо глибоку історію про цінність людських зв’язків, взаємодопомоги, боротьби за мир і загалом за виживання українців як нації». Кураторки – Ірина Жигуліна і Ната Кушнірук.

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Персональна виставка львівського художника Ореста Манецького «Точка Розгортання» розмірковує над категорією свідомості на межі філософії та фізіології. «Відчуття розвитку свідомості в часі схоже на розкриття певної топології існування, спосіб сприйняття ентропії через органи чуття, – пишуть організатори. – Кожен наступний момент визначає й обмежує сферу того, що може зустрітися в реальності, зберігаючи при цьому нескінченні можливості».

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 26)

Сценографи Андрій Злобін і Ганна Іпатьєва співпрацюють понад 30 років, оформили вистави у Харківській опері, Театрі імені Франка, Національній опері України, з 2006 року вони є художниками театру «Kyiv Modern-ballet». Ретроспективна виставка «Іпатьєва і Злобін: 30 сезонів» розповідає про процес створення візуального образу вистави: декорації до знакових постановок на етапі їхньої розробки, перебіг творчого пошуку – від графічного проєктування до готового костюму. Експонатами є театральні костюми з вистав, що сьогодні йдуть на музичних сценах Києва, Дніпра, Львова та Одеси.

Мала Галерея Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10)

Виставка Юрія Болси «За прозорою завісою» «фокусується на самотності та чутливості до всього, що стосується змін у житті. Ці почуття роблять нас вразливими, загострюють чуттєвість до подій, розмов і будь-яких знаків, які мотивують продовжувати рух вперед», – розповідають організатори. Юрій Болса народився та багато років прожив у Червонограді. Його художня практика почалась із самовільного заточення у квартирі – тому він працює з особистими сюжетами, в яких домінують самотність, саморуйнація і дослідження навколишнього соціуму через призму відчуженості. Після переїзду до Києва Юрій став більше працювати з соціально-політичними проблемами. Основним напрямом є тема руйнації та змін, що призводять до появи чогось нового.

Voitok Gallery (пров. Госпітальний, 1а, 1-й під’їзд, кв. 64)

Галерея представляє виставку акварелей Данила Мовчана «Вторгнення – відторгнення». Митець звернувся до акварелі ще років шість тому, бо ця техніка не така складна, як левкас, але з 24 лютого 2022 року вона стала надзвичайно актуальною, адже давала змогу швидко зафіксувати, засвідчити події великої війни, свої емоції, тривогу і біль. «Вторгнення спровокувало відторгнення всього ворожого. Ми нарешті почали вишукувати на горищах історію свого роду, у закапелках свідомості віднайшли ідентичність, почали вивчати власну культуру, історію, почали відрізняти переписане від справжнього», – розповідають у галереї. На виставці серед інших представлена робота «Любов» – одна з ілюстрацій Данила Мовчана до поетичної збірки Вікторії Амеліної «Свідчення», виданої посмертно.

Українсько-данський молодіжний дім (вул. Володимирська, 5-б)

«Портал Крим» – це не лише мистецький проєкт. У першу чергу це форма спротиву, довкола якої Халіл Дервішев, митець із Криму, прагне об’єднати молодь та лідерів і лідерок думок у сфері культури, аби спільно розбудовувати міцну культурну інфраструктуру Криму. Халіл виділяє у своєму проєкті три основні теми: «Що Крим може транслювати світові в галузі культури?», «Як українське суспільство та влада мають розкривати тему Криму за допомогою культурних проєктів?», «Як відрефлексувати теми трагічних сторінок історії та культурну спадщину свого народу зрозумілою для молоді мовою?» Халіл Дервішев народився в Сімферополі. Взимку 2014 року став одним з активістів «Євромайдан-Крим», був змушений виїхати до Києва, де продовжив навчання. Діяльність Халіла пов’язана з темою деокупації рідного дому, а його роботи зберігаються у приватних колекціях України, США, Німеччини, Туреччини, Литви, Люксембургу, Франції.

Національна наукова медична бібліотека України (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 7)

Розпочалася виставка живопису Євгена Гули «Відлуння». «Звук, що зустрічає на своєму шляху перешкоду, повертається до джерела. Тож “Відлуння” – це повернення до першоджерел, до витоків. У кожної людини в душі свій рай і своє пекло. Віднайти свої витоки, не втратити орієнтири, завжди залишатися на стороні добра і світла», – закликає художник. Євген Гула – митець і педагог, член НСХУ, професор кафедри графічного дизайну Київського національного університету технології та дизайну. Він працює в галузі станкового і монументального живопису, станкової графіки, володіє техніками живопису пастеллю, аквареллю, темперою, монотипією.

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Є. Коновальця, 18-д)

10 липня* розпочинається виставка «Ars Anthropo» трьох сучасних українських митців. Пластичні композиції Христини Рідзель, живопис і графіка Слави Шульц і Вадима Ліпських об’єднані місткою та поліфонічною темою «Ars Anthropo», «репрезентують Людину, знімаючи з неї захисну поверхневу оболонку та оголяючи її психологічний стан. Фігури, напівфігури, окремі фрагменти тіл та облич і їх констеляції, міміка та жести їхніх персонажів стають засобами рефлексії всіх трьох авторів над проблематикою життя та війни, виняткового та повсякденного, зовнішнього та внутрішнього, гендеру та суспільства. Вони також досліджують проблему індивідуальної свободи та можливість альтернативного погляду в уніфікованому, конформному світі шаблонів», – повідомляють куратори проєкту Антон Коломієць і Марина Стрельцова.

*Через те, що 9 липня у Києві оголошено день жалоби по жертвах російського обстрілу, офіційне відкриття виставки перенесено на 10 липня, 18:00. Але відвідати її можна вже у вівторок у камерному форматі, поспілкуватися з авторами й організаторами.

Головна світлина: фрагмент експозиції «Ars Anthropo», робота Христини Рідзель (Антон Коломієць)