Підкорення міста/ двічі по 111 слів

пидмогильный

Легендарний роман Валер’яна Підмогильного з сучасними ілюстраціями.

Чому сьогодні варто читати роман, написаний в 1927 році?  «Місто» вважається першим урбаністичним романом в українській літературі, «з новими героями, проблематикою та письменницькій манерою». В ті часи писать про «таке», ще й так відверто – це була революція, це був модернізм, нова течія, нове життя літератури того часу.

Після Незалежності роман був включений в шкільну програму з української літератури, вже виросло ціле покоління, яке знає про що писав Валер’ян Підмогильний. Декілька років поспіль «Основи» видають класику української літератури в сучасному оформленні. Нова книга в серії вийде з сучасними ілюстраціями художника Максима Павлюка.  Ці ілюстрації провокативні, «працюють» на основну тему роману і допоможуть обтрусити пил з відповідей на питання шкільної програми: «Степан Радченко – завойовник міста чи жертва»; або «Як розуміти епіграф до роману?»

Замість цитати:

місто2

«Кого любил Киев» – 111 слов писателя Алексея Никитина

Киев конца 20-х – небольшой, зеленый, провинциальный. От Николаевского костела до площади III Интернационала – сорок минут быстрым шагом, от Лавры до Лукьяновки – чуть больше часа. С пятого-шестого этажа «морозовского», тем более, из дома Гинзбурга, он виден весь. Милый, милый Киев Виктора Некрасова, такой уютный и родной. Широкие улицы, каштаны, желтый кирпич домов. Неужели «Місто» Пидмогильного, это тот же Киев?

Да, чтоб мы не сомневались, автор вручает главному герою старый план города – конечно, нам знакома эта карта 1911 года – и отправляет на экскурсию. Здесь все на месте – София, Золотые ворота и три главных киевских базара, но прогулка Степана Радченко только подтверждает: Киев Пидмогильного – это совсем не Киев Некрасова. В провалах между серыми доходными домами грохочут и звенят трамваи, хрипло воют автобусы, пронзительно вскрикивают мелкие авто. Толпа горожан накатывает волнами, она нахальна и бессердечна, а сама улица – ловушка; свет витрин и фонарей – это блуждающие огоньки, уводящие в глубину трясины.

Поколение Радченко – молодая кровь села, хлынувшая в артерии старого города после революции. Сам он – завоеватель, хоть и растерянный, но безжалостный. Он победит этот город, но потом город победит и его, и его автора. Заочный спор между Пидмогильным и Некрасовым (если считать это спором) закончится, когда в Париже Некрасов напишет о Киеве «Я разлюбил его. Потому что он разлюбил меня». Город решит их спор. В свою пользу.

Підмогильний В. Місто. — К. : Основи, 2017.

Интересное