Композитор Алла Загайкевич та її 111 слiв про книгу, присвячену Леоніду Грабовському.

Цілком можливо, що про композитора Леоніда Грабовського одним з перших написав Івана Дзюба в історичному документі Самвидаву «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 р.), де він вказує на Грабовського поруч із Василем Стусом, Ліною Костенко, Сергієм Параджановим, митцями, чию творчу діяльність іґнорують державні інституції. Тоді ж з’являються фільми, де звучить музика Леоніда Грабовського  –  «Криниця для спраглих» (1965), «Вечір на Івана Купала» (1968) Юрія Іллєнка.

Композитор першим в Радянському Союзі перекладає підручники з додекафонії, листується з західними колегами, розробляє власну систему музичної композиції, співмірну з стохастичними методами музики Ксенакіса… Долі українських митців цього покоління ми знаємо краще їх творчості.

Поява цієї книги – це спроба подолати час «історичний» – «мистецьким», «почути – прочитати» партитури композитора, зануритися в їх глибину, відчути неповторність висловлювання, і можливо  – трохи інакше «гармонізувати» сучасну українську історію?

«Лінії. Перехрестя. Акценти – Композитор Леонід Грабовський. Ідея, укладання, загальне редаґування, коментарі Олександра Щетинського» — Харкiв: «Акта», 2018

Нагадуємо, презентація книги відбудеться 1 лютого в «Майстер-Класі» (вул. Богдана Хмельницького, 57-Б), початок о 19:30.

Також нагадуємо: сьогодні менторський вечір Алли Загайкевич.  Це – можливість почути про історію та сьогодення електро-акустичної музики, український футуризм та композиторські експерименти у роботі над фільмом «Мамай».