Що дивитися в музеях та галереях на початку лютого? Марина Полякова розповідає про найцікавіші виставки столиці.

Клуб Олександра Брея (Андріївський узвіз, 3)

Чернігівський художник Євген Кріп пішов з життя у 2016 році, залишивши великий спадок — у вигляді картин і учнів. Олександр Брей зібрав значну колекцію робіт цього самобутнього митця з широким діапазоном: від камерної графіки до монументалістики, від (соц)реалізму до абстракції. На виставці поетапно представлений творчий шлях Євгена Кріпа, є й славнозвісний триптих, присвячений Малевічу-Архипенко-Примаченко. До того ж можна придбати меморіальний альбом з репродукціями, статтями й спогадами. Виставка триває до 15 березня

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Тараса Шевченка, 12)

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків представляє живописний проект Петра Бевзи «До світла», в якому поєднані роботи 2014–2018 років, у тому числі серії «Інний», «Йордань». Важко було придумати кращу назву, бо картини захлинаються світлом, зрошують ним глядача, немов щедрий поливальник влітку. Хто тільки не приборкував світло, від середньовічних майстрів вітражів до імпресіоністів і далі, намагаючись осідлати життєдайні хвилі. До речі, в роботах Бевзи є щось від божественних вітражів Сен-Шапель, не за формою, але по духу.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32 в)

В роботах Андрія Гуренка співіснують сюрреалізм та декоративність, навіть «прості» пейзажі виходять фантастичними, неземними — чудернацькі венеріанські «баунті». Рік у рік художник творить свій метанаратив, розгортаючи нові змістовні кільця. Вигаданий ним світ об’ємний, наповнений звуками, а народжені колись персонажі живуть, мандруючи крізь власні метаморфози.

Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Якщо вже цікавлять (і трохи лякають) метаморфози, не будемо спинятися — Олександра Єрастова шукає звірине в жіночому, або жіноче в звіриному, це як настрій повернеться. Іронічний анімаліст, Єрастова водночас цікавиться людською психологією, й тому ловко поєднує «їжака з вужем». Її химерні створіння задаються питаннями «Хто я? Хижачка? Жертва? Коханка? Матір? Дика? Домашня? Я нападаю? Я втікаю?» Напевне, ця виставка дуже зацікавить жінок, як домашніх, так і диких, що знаходяться у пошуках ідентичності. Чоловікам теж можна.

The Naked Room (вул. Рейтарська, 21)

Галерея відкрилася недавно, але вже провела кілька цікавих виставок. На черзі — Люся Іванова. Молода майстриня робить так: бере свою академічну освіту, бере банальні речі з оточення (квітку у горщику), інтер’єри (ванну кімнату), пейзажі (фонтан) і все це рве на шматки. Потім складає зі шматків колаж — сміливий, яскравий, явно не в собі, але дуже класний… Ой, там пливе плезіозавр! Чому б і ні?

Галерея НЮ АРТ (вул. Грушевського, 28/2)

Сергій Шишко — справжня, залізобетонна українська класика. Його вчителями були Федір Кричевський та Борис Іогансон. Він писав Київ на протязі сорока років, створюючи серію за серією. Він знав про живопис все. Галерея демонструє 60 робіт з приватних колекцій, і серед них частину серії «Київська сюїта», за яку в 1982 році Шишко отримав держпремію. Подивитися на затишне місто, якого вже майже немає, — це додатковий бонус виставки.

Виставка триватиме до 9 березня.