Колекція зі смітника, таємниці радянських фотографів, всесвітня виставка: як це роблять в Одесі, та нарешті, світ після карантину – Марина Полякова рекомендує найцікавіші онлайн-проєкти тижня.
Павло Гудімов: #яколекціонер
Відомий музикант, засновник арт-центру «Я Галерея» Павло Гудімов продовжує серію онлайн-розмов за темою «Я колекціонер». Це дійсно формат розмови про все відразу – уподобання Гудімова-колекціонера, жагу до колекціонування взагалі, правила арт-ринку, світові мистецькі новини та багато про що. Гудімов каже: «Безсумнівно, колекціонування – це творчість. І як процес, який пов’язаний з підсвідомим, воно має всі ознаки як терапії, так і розладу». Отже, якщо ви щось збираєте, майте на увазі – за кожною річчю стоїть творчість та підсвідоме. До речі, зовсім не обов’язково колекціонувати полотна дорогих художників. Одна з тем присвячена пошукам цікавих речей просто-таки на смітниках, і це особлива пригода, наповнена адреналіном. Для найбільш активних учасників розмов Павло Гудімов заготовив різноманітні призи, так що долучайтесь. Ефіри щосереди о 21:00.
PinchukArtCentre: Валерій Мілосердов. Українська фотографія радянського періоду
new.pinchukartcentre.org/#crt:post:105357846
Відеолекція фотографа, викладача та редактора Валерія Мілосердова присвячена українським фотографам радянських часів, чиї роботи зараз входять у колекції та підручники: Ірині Пап, Борису Градову, Якову Давидзону, Миколі Козловському, Ігорю Костіну. Розповідь ведеться через призму фотожурналістики. Якщо на радянські шпальти не попадало «найкраще» та «найгірше», то що можна було демонструвати? Що значив штамп «дозволяється до печаті»? Навіщо цензурувати світлину Ялти? Чому Ірина Пап 1969 року сховала від самої себе фотозвіт про відрядження на Захід? Валерій Мілосердов відкриває справжню terra incognita для молоді, що цікавиться історією фотографії.
Міжнародна онлайн-виставка Stange Time
Одеський художник Степан Рябченко під час карантину став організатором міжнародної віртуальної виставки, в якій зараз беруть участь 42 митці, і це тільки початок. Ідея виставки – показати, як художники з різних країн відчувають «дивний час», в якому ми всі опинилися. Одне можна сказати точно: в наші часи мистецтво не знає кордонів, і це дає нову якість спілкування авторів та глядачів. На виставці представлені живопис, фотографії, принти, об’єкти, відео художників з України, США, Бельгії, Японії, Іспанії, Бразилії та інших країн. Проєкт достойний уваги, але з навігацією на сайті впоратися непросто.
Національний музей Тараса Шевченка: Оглядові лекції
museumshevchenko.org.ua/events/ events/відеоекскурсії-музеєм/
Зізнайтеся, чи давно ви були у Музеї Шевченка, і чи були взагалі? Можливо зараз, сидячі у кріслі з кавою, вам захочеться туди зазирнути – працівники музею на це сподіваються. Вони записали хоч і не досконалі технічно, але цікаві розповіді про експозицію музею та про життя і творчість Тараса Григоровича. Яких тварин він малював? Яких потойбічних створінь? Як жив у Новопетровському укріпленні? Що за різні типи борід зустрічаються у його картинах? Нарешті, чи є Шевченко байстрюком Великого князя Костянтина Павловича?
Музей історії Києва: «Одного дня після…»
www.facebook.com/events/2969666473092367/?event_time_id=3005055829553431
Чим митці відрізняються від нормальних людей, науці невідомо, але музей припускає, що художники трохи вміють передбачати майбутнє. Отже, арт-проєкт музею націлений у ті (сподіваємося, недалекі) часи, коли пандемія піде на спад і треба буде якось повертатися до звичного життя, ну, якщо воно буде звичним. Які на нас чекають зміни, яким буде мистецтво, яким стане життя – таке ТЗ ставиться перед художниками, на актуальні карантинні роботи яких музей чекає до 1 червня. Найкращі роботи будуть показані на виставці.
