• Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • Экран
  • Стиль
  • 111
  • О нас

111 слов

Прочитать

Маркіян та його відчуття снігу

14 Июнь, 2022

Прочитать

Непорозуміння, кримінал та інтриги лінгвістики

4 Июнь, 2022

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Гітлера, Сталіна пережила, і цього переживу…»

26 Май, 2022

Прочитать

Містерії тіней та світла

24 Май, 2022

Прочитать

Імперії занепадають, імперії відроджуються

10 Май, 2022

Стиль

Прочитать

Мода не може брехати

27 Октябрь, 2021

Прочитать

Шить в Париже

19 Март, 2019

Прочитать

Дело в шляпе!

15 Март, 2019

Прочитать

Умные часы — украинский стартап Force

6 Август, 2018

Прочитать

Киевлянин, которого мы потеряли

1 Август, 2018

 

inший Kyiv

Читать Смотреть Слушать
  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

inший Kyiv

  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

In Арт

Присутнє/відсутнє, або Горизонти Вайсберга

397 Просмотров 14 Сентябрь, 2021

Присутнє/відсутнє, або Горизонти Вайсберга Pin It

В київських галереях майже одночасно відкрилися дві виставки живопису Матвія Вайсберга. Арт-фундація «Дукат» представила проєкт «Чужі доми», Block A Gallery – «Місто Брейгеля».

Серії «Чужі доми» розпочата 2019-го, поштовхом для неї став пленер у Литві, а саме подорож до Жагаре на кордоні з Латвією. Там як спалах, як удар прийшло розуміння, що маленьке затишне Жагаре – колишнє єврейське містечко, що старі будинки – єврейські будинки, і що їхніх мешканців в одну мить не стало. 1941 року до містечка переселили тисячі євреїв з округу та конкретно з Шауляйського гетто, всі вони були знищені майже одночасно з київськими, на початку жовтня. Будинки жагарських євреїв, їхні меблі та речі відійшли чужим людям. Сьогодні на тих будиночках висять пам’ятні таблички (чи буде колись щось подібне в Україні?).

Єврейська історія Східної Європи, складовою частиною якої є історія Голокосту, це історія культури, що загинула, залишивши сліди від медуз на стінах домівок, розколоті надгробки, синагоги та хедери, перетворені на склади чи ремонтні майстерні, а ще місця масових розстрілів. Настільки складна тема, що не буде перебільшенням сказати – ніхто достеменно не знає, як з нею працювати. Ми якось розповідали про німецького фотографа Крістіана Геррманна, який відшукував та документував стерті єврейські сліди на заході України та Білорусі. Матвій Вайсберг створив серію полотен «Чужі доми» про відсутність присутності: будинки без євреїв, вулиці без євреїв, кладовища без євреїв, війна без євреїв – бо ж якщо на місці загибелі тисяч безневинних немає ніяких пам’ятних знаків, то і злочину не було.

Після Жагаре художник працював у Івано-Франківську, Станіславі, Одесі, Острозі… Конкретна географія важлива та… неважлива. Достатньо подивитися карту розповсюдження їдишу у Східній Європі на початку XX століття – після війни не залишилось нічого. Трагедія знищення відбувалася буквально повсюди, але мало де про неї пам’ятають, бо пам’ять – це робота, це спільні зусилля нащадків, свідків, місцевих громад, істориків та державних інституцій.

Друга виставка, «Місто Брейгеля», – про культурні традиції, про рефлексії художника та про те, як може працювати візуальний прийом. Одна її частина в якому сенсі продовжує лінії так званих «штудій» Вайсберга, діалогів зі старими майстрами, цього разу з Пітером Брейгелем. Колись Брейгель вигадав ефектний ландшафт, його умовні Нідерланди, в реальності пласкі, стали гористими, і з тої пори мисливці, поскрипуючи снігом, долають пагорб за пагорбом. Матвій Вайсберг побачив наяву те, що придумав Брейгель, побачив у Києві, місті, яке здіймається на височини й спадає в яри. Оповитий фірмовим вайсбергівським колоритом, Київ перетворився на загадку і спогад, на тишу, велич, ніжний смуток, дим…

Друга частина виставки присвячена Дніпру широкому та горизонту. О, це зовсім не той горизонт, який має бути рівненькою ниточкою, це горизонт зухвало завалений, як завгодно кривий, опуклий. Вайсберг у живописі робить те, що зробив Мандельштам у поезії, написавши:

Довольно кукситься! Бумаги в стол засунем!

Я нынче славным бесом обуян,

Как будто в корень голову шампунем

Мне вымыл парикмахер Франсуа.

Його Франсуа (замість чистенької рими «Антуан») – це «завалений горизонт», навмисне порушення, злам, який показує майстерність митця. Те, що перестає бути красивеньким, перетворюється на довершене.

Що: Матвій Вайсберг, «Чужі доми»

Де: Арт-фундація «Дукат», вул. Володимирська, 5

Коли: 11 вересня – 4 жовтня; 11:00–19:00

 

Що: Матвій Вайсберг, «Місто Брейгеля»

Де: Block A Gallery, Бехтерівський пров., 14 а

Коли: 11–25 вересня

Текст: Марина Полякова

Block A GalleryДукатМатвей Вайсберг
Share

Читайте также

Просмотр

Девятый книжный

Просмотр

Вайсберг у Ханенків, або Сучасна класика

Просмотр

Валерій Ламах: все попереду

Просмотр

Что за окном

Просмотр

Покамест время варварским взглядом…

Просмотр

Матвей Вайсберг: В этой истории остался только я. Продолжение

Просмотр

Незаконченный разговор о портрете

Просмотр

У пошуках Ягоди

Предыдущий пост

Музичний Тиждень

In Тиждень

Музичний Тиждень

Просмотр

Следующий пост

Київ театральний: Зеллер, Франко, Чапек,…

In Сцена

Київ театральний: Зеллер, Франко, Чапек, Барікко

Просмотр

Instagram вернул неверные данные.

© 2022 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: