Абстрактний Яготин, українсько-французьке небо, різний Ройтбурд, дерть та мистецтво в нарізку – Марина Полякова розповідає про найкращі виставки Києва.
Imagine Point (Голосіївський пр., 86/1)
Чергова виставка «на двох» під кураторством Олексія Малих розповідає абстрактні історії вустами (пензлями) Віктора Дейсуна та Василя Змієвця. Так, ми знаємо, що нефігуративне мистецтво невичерпне, що кожен художник, який працює в цій стилістиці, створює власний світ, і все ж таки знову дивуємося – можна ще й так! Особливо це зрозуміло саме у зіткненнях, коли в одному залі висять роботи художників, різних за темпераментами особистими й творчими. В одного – «мозаїка», яка потребує довгої роботи, щоб мазок за мазком викласти ці кола, півкола, довгі річки-стрічки. В іншого – плями, розчерки, рухома поверхня, нестримний танок. А щодо назви виставки «Яготин», тут така інтрига, яку й самі художники не можуть пояснити, точніше на ходу придумують інтерпретації та нові версії. «Яготин» тому що «Яготин», одним словом. Тому, що це красиво, тому, що дорога, сонце і радість творчої кооперації.
Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)
Ще одна подвійна виставка, міжнародна: Олеся Джураєва з української сторони та Еммануель Гатті з французької представляють тонку негучну графіку. Про стани природи, про небо, хмари, дерева і калюжі після дощу, про уважне спостерігання, фіксування невловимостей та роздуми над швидкоплинним. Олеся працює у техніці лінориту, Еммануель представив акватинту (на жаль, він особисто не зміг приїхали й знайомився з українською публікою у віконечко Зуму). Роботи першої оформили у білі рамки, другого у чорні, але все одно є враження, що вони – хоч і різні, більш строгі у Олесі та вільно-живописні у Еммануеля, – перетікають одна в одну, договорюють одна за одну, і це все складає єдине висловлювання. Триватиме виставка до 22 жовтня.
Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)
«Такий різний Ройтбурд» – проєкт, присвячений пам’яті Олександра Ройтбурда. Він складатиметься з трьох частин і представить творчість художника у ретроспективі на різних площадках. Далі буде графіка і навіть відеоарт, а поки що – живопис Ройтбурда 1990-х років із серій «Всекидневният живот в Помпей», «Портрет дами в білому», «Le Roi Soleil», а також роботи «Клятва в залі для гри в м’яч» (2010), «Зустріч на шляху в Еммаус» (2011). Експозиція демонструє свіжий експериментальний дух українського мистецтва 1990-х та особистий шлях Олександра Ройтбурда, який додавав сюрреалістичності у старовинні сюжети і тим самим створював власні міфології. Перший зал присвячений Ройтбурду-блогеру, стіни увішані його іронічними, парадоксальними, відвертими дописами у Фейсбуці, і це класний хід, який додає об’єму особистості художника та культурного діяча.
Ornament Art Space (вул. Василя Тютюнника, 53)
Нова серія фоторобіт художника Павла Мазая зроблена у Полтавській області, в селі неподалік Миргороду. Вибір місця творчості, як завжди, невипадковий: середовище без прикрас, природа і сутність буття. Внутрішнє, особисте глибинне автентично перетворилося в зовнішнє – серію під назвою «Дерть». Дерть – це зерно, яке подрібнюють без очистки, їм годують худобу. На світлинах є коні, які тягнуться одне до одного у пориві ніжності або з бажанням куснути, є кінські гриви, кінські бездонні очі. Але «дерть» тут, здається, треба сприймати без сільськогосподарчої конкретики, а скоріше як звуки невідомої мови, в яких є гострі камінці, глибока вода, перший лід, повільні хмари, темний вечір. Принаймні чорно-біла лаконічна виставка з насипаними у залі купками чорної землі викликають такі глибинні асоціації.
Дукат (вул. Володимирська, 5)
До 18 жовтня триватиме чотирнадцятий Тихий аукціон, на якому можна подивитися та придбати роботи Матвія Вайсберга, Анатолія Криволапа, Олександра Ройтбурда, Івана Марчука, Миколи Глущенка, Карла Звіринського, Костянтина-Вадима Ігнатова, Федора Тетянича, Олександра Аксініна, Павла Макова, Мирослава Ягоди, Бориса Плаксія, Максима Мамсікова, Олексія Белюсенка – всього беруть участь 68 лотів від початку ХХ століття до сьогодення. Всі лоти виставлені у приміщенні «Дукату» і це дійсно захопливе видовище – українське мистецтво розгортається у своїй красі та значущості.
Block A Gallery (Бехтерівський пров., 14 а)
У проєкті «Кімнати чорних островів» графік NIHIL (Ігор Сєлємєнєв) на очах глядачів перетворив галерею на цілковитий витвір мистецтва. Стіни галереї були зашиті цупким папером, на якому художник працював у змішаній техніці з елементами графіки, колажу, графіті, використовуючи маркер, фасадну фарбу, пастель, наждак, флізелін, шпалери. Три дні, поки NIHIL малював, кожен мав змогу вибрати й замовити частину графічного полотна. Ігор відрізав шматочок і, наклеївши папір, малював новий фрагмент – такий от перформанс з роботою, що зникає та ніяк не зникне. Виставка триватиме до 17 жовтня.
Мистецький центр «Шоколадний будинок» (вул., Шовковична, 17/2)
«Професійний спорт був невід’ємною частиною мого життя понад 10 років, – розповідає художниця Анжеліка Паливода. – Зараз працюю зі своїми спогадами та намагаюсь передати власний досвід, пережиті події та емоції. Героями серії «Another side of the fence» стали фантоми подій минулого. З усіх видів спорту фехтування здалось найближчим по духу. Постаті атлетів, що заворожують своєю блискавичною швидкістю, точними і різкими рухами, захисні білосніжні костюми та непроникні маски, які створюють відсторонені та магнетичні образи. Окрім краси зовнішньої частини двобою, існує ще не менш цікава та глибока тема внутрішньої боротьби кожного з опонентів. Цей аспект світу спорту цікавить мене, як художницю навіть більше. … Я запрошую глядача замислитись про інші сторони спорту окрім перемоги чи поразки».
Інститут автоматики (вул. Нагірна, 22)
Проєкт «Metadatа» є результатом творчих взаємодій його учасників – Максима Мазура, Андрія Підлісного та Флори Гаценко – з простором Київського інституту автоматики. Інститут – це радянська будова з суворими сходами, нескінченними темними коридорами, безліччю приміщені. Художники дивляться на руїни, що постійно ростуть, нагадують одночасно натюрморти епохи бароко, й вчорашні утопічні сподівання, нагадують про ангела історії, який летить у майбутнє уперед спиною, обличчям до минулого. Експозиція знаходиться в лабораторному корпусі № 1, 2-й поверх, 207. 10–15 жовтня відвідати проєкт можна за попереднім записом за тел. 0939438729.
