Гіпоглікемія як метафора, мистецькі мури, рік тривоги, лики свободи й Батьківщина-мати – Марина Полякова розповідає про найцікавіші київські виставки. У зв’язку зі скасуванням масових заходів у найближчі дні, музеї та галереї можуть бути зачиненими – уточнюйте, будь ласка, інформацію.

Білий Світ (вул. Пушкінська, 21 а)

Ростислав Лужецький – художник, дизайнер, книжковий графік – представляє у White World проєкт «Гіпоглікемія». На власному досвіді пану Ростиславу доводиться переживати такий небезпечний прояв цукрового діабету як гіпоглікемію – раптове падіння глюкози у крові. Провісником її є раптовий жар, ейфорія, описує Ростислав, в цю мить все перемелюється в голові. Далі настає холод – осмислення, чітке розуміння того, що відбувається, з найвищою «білою» точкою – звітом перед собою і Богом. Ці нервово-гуморальні процеси художник перетворює на метафори. Експозиція ділиться на червоно-гарячу, синьо-прохолодну та білу частини, в кожній з яких фізичні стани, враження, спогади розкриваються складним шляхом неявних асоціацій.

Гіпоглікемія може привести до смерті без рішучих дій самої людини, без самоконтролю. З початком повномасштабної війни для Ростислава Лужецького немов склалася чітка інструкція до дій, рецепт особистої та суспільної поведінки, – й цією виставкою він говорить про самосвідомість, про відповідальність перед собою, перед родиною і країною. А ще пан Ростислав дуже чутливий до тієї тонкої сфери, звідки до людини приходять різноманітні сигнали. Центральна картина експозиції з фігурою жінки, що склала руки у захисному жесті, наснилася йому перед війною, і зміст послання став зрозумілим після її початку.

Музей української діаспори (вул. Московська, 40 б)

Виставка «Фортеця. Мистецькі мури Києва» представляє живопис та графіку дванадцяти київських митців, створені у перші місяці після лютневого вторгнення. Кожна з їхніх робіт є актом мистецького спротиву та результатом пошуку внутрішніх сил і можливостей творити навіть у моменти відчаю. Дивовижну стійкість і працездатність показав найстаріший учасник виставки, Олександр Дубовик, який щойно відсвяткував 91 рік, – його серія «Фантоми» складається з-понад 25 абстракцій. Юрій Вакуленко, Олексій Аполлонов, Олексій Белюсенко, Андрій Блудов (головна світлина), Ірина Клімова, Борис Коган, Олена Придувалова, Оксана Одайник, Михайло Хіміч, Ілля Яровий і наймолодший учасник виставки Антон Логов по-різному розповідають про свої внутрішні «мури», про те, що здається їм сьогодні найважливішим.

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

«Рік тривоги» – ще одна виставка, яка дає слово художникам, що осмислюють події воєнної доби та того, що їй передувало. Олена Придувалова, майстриня київського пейзажу, в серії «Київ – 2014. Майдан» та в триптиху «Червоний хрест – чорний хрест» (2022 рік) розповідає про жертви, якими народ України розплачується за свободу. Ольга Петрова у полотні «Вишиванка» («Розп’ята вишиванка», 2011 рік) нагадує про довгу історичну дорогу України до набуття незалежності від XVII століття до сьогодні. У серії «Сумні Карпати» – думки художниці про патріотів із Карпатської України, на яких чекають вдома батьки та наречені. Владислав Шерешевський нещодавно експонував жорстку та іронічну виставку «Воєнний стан» у галереї White World. Тут він пропонує прогулянку до світла.

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

У співпраці з Музеєм українського декоративного мистецтва створений проєкт «І на оновленій землі…», що презентує народне мистецтво Київщини, багаторічну традицію якого сьогодні прагне знищити ворог. Експозиція складається з трьох частин: міжнародний перформанс «Київський розпис» (про відроджений стиль декоративного розпису, розповсюджений на території Києва з часів Княжої доби); виставка родини Верес (про проблеми втрачених культурних цінностей під час російсько-української війни на прикладі знищення Іванківського краєзнавчого музею та Музею ткацтва в Обуховичах Київської області); фотовиставка Т. Самойленко й О. Хроменко «В ім’я життя» (про те, як війна пройшлася по Іванківській селищній громаді).

Галерея протестного мистецтва Національного музею Революції гідності  (вул. Липська, 16)

Одеський художник Гарольд Ізмайловський почав зображати український спротив на рубежі 2014 року. Перед очима глядача проходять знакові епізоди Майдану, картини воєнних перехресть… а потім «камера» наводиться на події 2022 року: палаючий крейсер «Москва», виступ Зеленського (невпізнаного в образі римського гладіатора) перед главами світових держав, величні захисники Маріуполя, любий Патрончик… Виставка приурочена до Дня Незалежності України й доповнена артефактами війни, які зібрали в польових експедиціях Музей Майдану і Штаб порятунку спадщини.

Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)

Виставка «Колір і форма» об’єднала двох київських майстрів – художника і графіка Юрія Химича та скульптора і майстра декоративного мистецтва Юрія Рубана – у своєрідний діалог двох творчих шляхів, різних за видом та технікою та спільний в умовах та часі створення. Працюючи поза ідеологічними канонами радянського мистецтва, Юрій Химич (майстер архітектурного пейзажу) та Юрій Рубан (скульптор-анімаліст) не потрапили до андерграунду, проте змогли зберегти незалежність авторської позиції та самостійність висловлювання. До експозиції увійшло 25 колекційних живописних творів Юрія Химича та понад 40 унікальних керамічних скульптур Юрія Рубана, виконаних в єдиному екземплярі. Деякі повтори були створені митцем в різних кольорах.

Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська, 27)

Що робити з Батьківщиною-матір’ю – питання, яке турбує кожного киянина. Знести? Полишити, але зняти радянський герб? До Дня незалежності України презентований виставковий проєкт «”Батьківщина-мати”. Переозначення» – про трансформацію образу монумента у сприйманні суспільства. «Скульптура вже тривалий час не сприймається суспільством як радянська пам’ятка, – нагадують організатори. – Поступово вона стала на шлях візуальної та сприйняттєвої трансформації, раз по раз убиралась у вінок із квітів маку та українські національні строї. Ба більше, від 24 лютого 2022 року стала упізнаваним візуальним образом опору українців російській агресії. Наша виставка – про переозначення скульптури “Батьківщина-мати” під час російсько-української війни. Усі нові, креативні, подеколи неочікувані образи скульптури, технічними засобами презентовано на стінах равелінної Нижньої Московської брами ХVІІІ століття Печерської фортеці».

Національний заповідник «Софія Київська» (вул. Володимирська, 24)

26-го має відкритися масштабна виставка понад 40 українських художників, що працюють з сакральним мистецтвом. Серед них: Любомир Медвідь, Остап Лозинський, Дмитро Гордіца, Сергій Радкевич. Їхні твори надзвичайно різні – від традиційного іконопису до цифрового мистецтва. Об’єднує їх одне: спільне проживання війни в Україні. Виставка не має на меті скласти єдиний ідеологічний наратив – це мозаїка, яка для кожного складеться по-різному. Адже, зрештою, множинність голосів і є головною ознакою, що відрізняє наше демократичне суспільство від ворога, нагадують організатори.

Avangarden gallery & wine bar (вул. Січових Стрільців, 23)

«Україна щодня демонструє таку незламність духу і єдність, що стала символом свободи для всього світу. Якщо українець починається зі сміливості, то Avangarden з мистецтва. Саме мистецтво перетворює виживання на життя та надає сили, щоб продовжувати боротися за нашу незалежність і волю», – пишуть організатори виставки «Сміливість. Зроблено в Україні». До неї увійшли роботи 25 митців, створені переважно під час війни. Серед них: Юлія Бєляєва, Антон Логов, Роман Михайлов, Мітя Фєнєчкін, Sestry Feldman, Сергій Западня, Анна Міронова, Ave та інші.