Літачок Варварова, стрічки Криволап, імпресіонізм Штільмана, пам’ять про Чорного та 11 друзів Яновича – Марина Полякова оглядає найцікавіші київські виставки.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

«Лютий, березень, квітень 2022 року я провів у Києві, в лісі, зі своїми синами. Ми допомагали військовим ЗСУ, будували інженерні споруди, боронили свій рідний Лісовий масив. Я вже став забувати запах олійних фарб та вигляд пензлів…» Виставка живопису Анатолія Варварова – це, власне, щоденник. Хронологія подій, маленькі фрагменти побуту (новорічні вікна, свічки на столі під час блекауту, протитанкові їжаки на вулицях Києва), особисті асоціативні образи – все сплетено у наратив українського життя під час великої біди. Через чорні ночі та дзвінко-блакитні дні летить паперовий літачок, пливе паперовий кораблик – давно нам знайомі наскрізні улюблені герої Варварова. Вони долають усі перешкоди й рятуються, як сам художник врятувався «працею над картинами від панічного жаху перед війною, всесвітнім вибухом і кінцем усього людяного».

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

У великому живописному проєкті «Шевченкіана» Іван Марчук мистецьки осмислює поетичну творчість Тараса Шевченка. Картини виконані у стриманій техніці гризайлю, що дало можливість створити майже монохром, використати найтонші варіації кольору, віртуозно відчути оптико-хроматичні можливості пігментів. Лише окремі твори циклу є багатобарвними, але їхній колорит стриманий, шляхетний. Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого Івана Марчука, насамперед його історіософію. Виставка триватиме з 3 листопада.

Центральний будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)

Виставка розпочалася з анекдоту. Замість нормального анонсу на сайті ЦБХ з’явився фантасмагоричний радянський текст про те, що «Одеська обласна організація Національної спілки художників України … має два будинки художників з майстернями на вул.Великій Арнаутській №1 та на вул.Торговій №2, з виставковим залом площею 300 м2» (пунктуація збережена), що художники «підтримують зв’язки з місцевою та обласною владами, з міськими та обласними управляннями культури», що всі виставки «висвітлюються в пресі, на радіо та телебаченні». Про власне виставковий проєкт одеських мистців «Традиції і сучасні трансформації» до 85-річчя Одеської обласної організації НСХУ ні слова, – бо Спілка художників працює не для глядача, а для галочки. Між тим на весь поверх розкинулися три сотні робіт майже 250 художників: живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, скульптура, кераміка… Як завжди буває на збірних виставках Спілки, тут є сильні твори й прохідні (яких більше), можливо, тут немає квінтесенції славнозвісної одеської школи, але ювілейна виставка все ж таки вийшла репрезентативною. І моря багато. Відвідати можна до 19 листопада.

Арт-простір «Нотка» (вул. Кирилівська, 51а, вхід через прохідну колишньої нотної фабрики)

Виставка художньої кераміки «Кераміка поколінь» організована студентами кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури і металу Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Вона знайомить глядачів зі стилістичним, формальним та технологічним різноманіттям виробів художньої кераміки майже за 20-річний період, а також демонструє ранні студентські твори художників, які навчалися в академії. Деякі роботи, а також керамічні сувеніри можна придбати. Кошти від їх продажу будуть спрямовані на покращення умов праці студентів.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 29)

Проєкт «Доньки-матері. Зінаїда Васіна та Ганна Криволап» представляє твори відразу декількох поколінь однієї родини – художниці Зінаїди Васіної, рукотворні речі її матері, бабусі та прабабусі, а також живопис її доньки Ганни Криволап. «Для мене це знакова виставка, бо я свого роду була медіатором між творчістю моєї прабабусі до сучасного покоління нашої родини», – говорить Зінаїда Васіна. Її роботи – частина великої серії малюнків «Еволюція» художньо-наукової реконструкції українського історичного костюма, над якою Зінаїда Васіна працювала багато років, а також сучасні живописні композиції. Ганна Криволап представила серію «Рефлексія ідентичності», яка була створена ще у десятирічному віці (!), а також зрілі роботи з великої серії «Стрічки». Родзинка виставки – колекція «Народні іграшки» (1902–1994), створена бабусею Зінаїди Васіної Василиною Борисовою. Виставка триватиме до 2 грудня.

Dymchuk Gallery (вул. Ярославська, 21)

До проєкту «Невизначений простір» увійшли живопис, графіка та відео Наталії Лісової, створені після повномасштабного вторгнення у форматі серії пейзажів й інтер’єрів. Чорно-білі димчасті полотна – це форма, що дозволяє художниці фіксувати простір і свіжі спогади, наче з давно минулого мирного життя, до гіркого дорослішання й війни. Чорно-білі інтерʼєри виглядають тривожно, закинуто, натомість пейзажі ніби створюють портали в невизначений і безпечний світ. Така ахроматична фіксація забезпечує збереження самодостатності спогаду, в художньому обрамленні захоплюючи минуле», – розповідають організатори.

Музей Булгакова (Андріївський узв., 13а)

У французькому місті Пон-де-Кле зараз проходить 7-ма Міжнародна бієнале non-objective art (Biennale Internationale d’art Non objectif). Ця подія супроводжується серією заходів у багатьох містах світу, що відкриваються в різний час. В експозиційному просторі Музею Булгакова, який багато років проводив міжнародні проєкти, пов’язані з non-objective art, відкрилася виставка українських митців різних поколінь. Роботи представили Мирослав Вайда, Марта Ващук, Бадрі Губіанурі, Олена Домбровська, Сергій Момот, Костянтин Рудешко, Тіберій Сільваші, Максим Мазур, Андрій Підлісний.

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Мистецький проєкт «Музика кольору» – це серія гобеленів, створена художницею Ганною Забудською на основі живописних полотен знаного українського художника Івана Турецького. Організатори розповідають: «Наша мета – показати гобелен як вияв високого мистецтва, а також розкрити нові можливості кубофутуристичного живопису. Амбітний план включав симбіоз сучасного живопису та традиційної ткацької техніки. Кожен твір створювався тривалий час – від трьох місяців до декількох років. Нам пощастило залучити в проєкт надзвичайно талановитих і фахових художників, які досягли високого рівня у своїй творчості. Іван Турецький і Ганна Забудська – прекрасні експериментатори, колаборація яких дозволила створити унікальну колекцію гобеленів».

НАОМА (Вознесенський узв. 20)

В академії в ці дні можна подивитися дві експозиції. У Виставковому залі – роботи Володимира Чорного, випускника НАОМА, графіка, художника-декоратора кінострічок, письменника, філософа… Він працював як декоратор над фільмами «Памфір», «Залізні метелики», «Наші котики», створював вишукану графіку, був щедро обдарованим у різних сферах. 9 травня цього року Володимир, воїн-доброволець, головний сержант «Кара», загинув у бою під Кремінною. Відвідувачі виставки побачать «творчий шлях художника – від навчання до становлення як митця, надзвичайно яскравого, талановитого, хороброго, з шаленим потенціалом». Виставка триватиме до 10 листопада.

Художник і педагог, ректор і професор Київського художнього інституту Ілля Нісонович Штільман народився у 1902-му, але відзначити 120-річний ювілей завадило вторгнення Росії. І от нарешті на кафедрі живопису і композиції НАОМА відкрилася ювілейна виставка живопису та рисунків Іллі Штільмана зі збірки НАОМА та приватних колекцій. На жаль, довоєнні роботи митця майже всі втрачені, але на виставці широко представлений його доробок двох повоєнних десятиліть. Це той український імпресіонізм, за який художників нещадно критикували, та легкість і чистота, у якій сам Ілля Штільман був майстром і вчив студентів у майстерні пейзажного живопису КХІ.

UrbanSpace 500 (вул. Бориса Грінченка, 9)

У ресторані-галереї неподалік Майдана відкрилася колективна виставка «Fenix Reborn» сучасних українських митців. Роботи у різних техніках створені з початку 2022-го і є рефлексію художників на сучасні події. Кураторка проєкту Ольга Муравко пише: «Немає українця, який би за цей час не відчував себе в найжахливіших станах. Коли ми опускаємося в попіл свого болю, жаху і смутку, згодом ми маємо знаходити ту внутрішню магію відродження, яка окрилить нас, розпалюючи наші серця та вкриваючи наші крила вогнем нових можливостей. Саме в цьому процесі, подібному до фенікса, ми виявляємо нашу найсильнішу сутність та здатність до перетворення».

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21а)

Колекціонер і художник Олександр Янович 5 листопада святкує день народження – як уже заведено, виставкою у «White World». Цьогоріч він запросив долучитися 11 митців та мисткинь, одинадцять «друзів Яновича». Куратор проєкту Олексій Малих, котрий, як добре відомо, вміє поєднувати в одному просторі різних авторів і знаходити цікаві паралелі. Ми вже підгледіли процес розвішування робіт і впевнилися – буде насичено, весело, яскраво, святково і талановито. Ну а як по-іншому, коли друзі Яновича – це сам Олексій Малих, Олена Придувалова, Владислав Шерешевський, Влад Кришовський, Ахра Аджинджал, Дмитро Кришовський, Олександр Ляпін, Роман Романишин, Олександра Кришовська, Олег Денисенко, Петро Сметана. Приходьте святкувати на 17:00, але не ображайтесь, якщо буде тісно!