Казковий метроном, крихкі Мадонни, феміни серед вибухів і серце землі – Марина Полякова розповідає про найцікавіші виставки київського тижня.

White World (вул. Є. Чикаленка, 21 а)

Ніколи ще назва галереї «Білий Світ» не була такою символічною, як 23 листопада, коли відкривалася виставка «Метроном» Романа Романишина. Чорне після ракетних обстрілів місто, відсутність зв’язку, важкий настрій – і освітлені теплі зали, наповнені, мов скринька з коштовностями, картинами, графікою, скульптурами-об’єктами… Центральне місце в експозиції віддано кольоровим офортам, але не вони зустрічають відвідувача. Для того, щоб побачити ті вишукані, надскладні технічно офорти, які зробили львівського художника одним із провідних європейських сучасних графіків, треба спочатку роздивитися експонати у першому залі. Роздивляйтесь повільно, бо у кожному полотні, у кожному об’єкті (серед них кінетичні, просторові) – візуальна краса, величезна праця, глибоке знання Романом Романишиним української культури й дієва любов до того світу, що оточує людину. Любов, яка ще підсилилася, здається, коли на людство почали сипатися випробування, – під час карантинної ізоляції матеріалами для скульптур стали дошки, іржаві цвяхи, мотузочки, те, що було під руками… А ще пан Роман – справжній казкар, невтомний вигадник і трошки чарівник.

Ресторан «Barvy» (вул. Мечникова, 3)

Кожна виставка Миколи Кривенка – неабияка подія, завжди цікаво, що нового зробив майстер. Навколо відбувається самі знаєте що, а полотна і скульптури Миколи Кривенка – як острівець спокою, рівноваги, тиші, внутрішньої сили. Тут ви не знайдете прямого зображення воєнних подій, але як не побачити в образі Богоматері з немовлям те, що нам сьогодні болить: крихкість життя, бажання захистити слабких, втриматися на краєчку безодні?.. Тонкі кольорові сполучення, виразні фактури, інтелігентність у кожній рисці – все це Микола Кривенко, художник-філософ.

Галерея «Лавра» (пров. Лаврський, 7 б, вхід з провулку Лаврського, 9)

Ах, яку веселу, еротичну поп-артівську виставку Pazza Pennello, художниці з Чорноморська, ми бачили колись у «Triptych: Global Arts Workshop»! Минуло рівно чотири роки, ковідна пошесть лишила Київ якісної галереї, а Pazza тепер пише картини про феминну силу, яку і війна не здолає. Проєкт «Кімната абсолюту: Вторгнення» почав створюватися до лютого, його героїнями були жінки – спокійні, розслаблені посеред бурхливого повсякдення, телефонних дзвінків, метушні. Після початку гарячої фази війни художниця не припинила проєкт – просто змінилися подразники, замість телефонних дзвінків летять ракети, вибухають бомби, палає крейсер «Москва». На кожній картині є жовтий промінь світла, це улюблений колір і прийом мисткині, який символізує надію на краще, світло у кінці тунелю.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32 в, 3-й поверх)

Групова виставка «І буде світло» складається з живопису і графіки провідних українських художників: Любомира Медвідя, Олега Ясенєва, Олексія Малих, Валерія Шкарупи, Івана Марчука, Віктора Зарецького, Миколи Мазура та інших. «Нині ми всі як ніколи гостро відчуваємо відсутність світла й на фізичному, й на метафізичному рівнях, – пишуть організатори. – Наша щоденність рясніє гарячими точками, евакуаціями, вимушеними переселенцями, повітряними тривогами, артобстрілами, ракетними ударами, лінією фронту, завданими збитками, закатованими тілами, полоненими, полишеними напризволяще, вбитими. Й відключення електроенергії в цьому ряді – погодьмося – видаються не такими катастрофічними. Бо є світло іншого штибу, що осяває наші серця й душі, й допоки воно горить – темінь буде безсилою». Це світло культури, світло мистецтва, світло таланту. Виставка триватиме до 23 грудня.

Музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

В атріумі відкрилася виставка скульптури та цифрового мистецтва Ігоря Гречаника «На межі сприйняття». Автор говорить: «Своїм мистецтвом я створюю енергетичну перспективу для структурування навколишнього жорсткого хаосу всесвіту і побудови в ньому гуманітарного простору, спрямованого в майбутнє». Отже, спілкуючись з цими творами, спробуйте відчути енергетику, яка змінює простір та глядацькі душі. Скульптура доповнена живописними, цифровими та анімаційними роботами Ігоря Гречаника.

Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 12)

У фокусі виставки сучасного мистецтва «Серце землі» – взаємозв’язки між землею, людиною, якій дорога ця земля, і продовольством, народженим із їхньої взаємодії. Українські землі все ще відчувають травму радянської індустріалізації – бездумне розорення степів і виснаження ґрунтів, що було наслідком внутрішньої сталінської колонізації. Сьогодні імперія вдається до тих самих засобів насильства та контролю, використовуючи землю та її плоди як знаряддя терору. Історія Голодомору, геноциду та екоциду трагічно знайома Україні. Проте нині йдеться про загрозу не лише для України, а й про глобальну екологічну й продовольчу безпеку. Зарадити насильству можна політичним і воєнним опором, сміливістю та здатністю протистояти, турботою про землю та людей, що на ній мешкають та її захищають, а також спроможністю самостійно розповідати власну історію. На виставці представлені роботи 2014–2022 років 16 українських художників та художниць: Каті Бучацької, Ксенії Гнилицької, Андрія Достлєва і Лії Достлєвої, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Алевтини Кахідзе, Катерини Лисовенко, Еліаса Парвулеско та інших.

P.S. Друзі, перед візитом до того чи іншого закладу відвідайте його сторінку на Фейсбуці або сайт, щоб дізнатися, чи є там світло, чи можна подивитися виставку.