Українська автобіографічна історія про біг.
Неважливо, чому ви вирішили почати бігати. Причин може бути багато, прийти до абсолютного розпачу – одна з них. І проблема із зайвою вагою – лише одна з можливих, нічим не відрізняється від ситуації, коли вам потрібно зробити складний проект, який вимагає щоденної праці.
Припустимо: ви бігаєте. Припустимо, задля того, щоб бути стрункою, але просте бажання схуднути не зможе змусити вас бігати кожен день. А це і є найголовніше.
Здавалося б: які б мотивували книги про біг давно написані. Взяти хоча б головну «Про що я говорю, коли говорю про біг» — збірник автобіографічних нарисів Харукі Муракамі, написаний близько десяти років тому. У ньому Муракамі розповідає про свої заняття бігом на довгі дистанції, про участь у марафонах і ультрамарафон, а також порівнює спорт з літературною працею.
Київська спортсменка Марі Карачина, яка написала книгу Never Stop — учасниця світових марафонів та півмарафонів, фітнес-тренер та засновниця клубу «Skinny&Strong» переконана, що біг — це значно більше, аніж просто вид спорту. Це спосіб впорядкувати своє життя, загартувати дух та силу волі, навчитися ставити мету й досягати її.
….Насправді ж ви розумієте, що книжку про біг може написати кожен, хто бігає. Чому я про це пишу? Бо пропустила крізь себе стільки історій про жахливі драми і способи боротьби з різними неприємними ситуаціями. Я щодня бачу, як люди стають кращими, щодня чую істор , читаю повідом лення і листи про це, і дбайливо зберігаю їх у серці. Саме вони є для мене нескінченним джерелом натхнення — знання про те, які складнощі, трав ми, депрес люди можуть подолати за допомогою спорту. Це дуже цінно.
Достатньо сказано про те, як почати бігати, які виникають думки під час руху, як готуватися до марафонів, як бути переможцем і переможеним. Ця ж книжка не тільки про фітнес і біг, це не перелік вправ чи методик. Вона про життя: про падіння і злети звичайної людини, про прийняття поразки і реа лізацію амбіцій, про рух усіх нас, хто біжить заради однієї мети. Вона — про власний досвід, викладений максимально чесно, і про те, чому саме біг. Адже біг — це кругообіг взаємодопомоги. Бігаючи містом, я знаю, що навіть хтось один із тієї сотні людей, які побачать, як я біжу, може задуматись і додати руху у своє життя. Так само, як я відкидаю лінь і втому, коли бачу когось у русі. І на віть якщо я більше ніколи не зможу бігати, я буду пам’ятати, що мені дали мої пробіжки і якою я стала завдяки бігу.
Марі Карачина Never Stop. — Переклад з рос. Станіслава Дворницького. — Львів : Ви- давництво Старого Лева, 2018