Виставка Олексія Литвиненка «Мова вітру» триває у галереї «Триптих Арт».

З попередньої виставки Литвиненка на цьому майданчику минув рік, тоді він демонстрував міські види, сьогодні – природу. І якщо урбаністичний живопис для автора був експериментом, то зображення позаміських ландшафтів — це повернення туди, де він відчуває себе вдома.

Архітектура й природа для цього художника не антагоністи. Кожен стовбур, кожна хмара — це теж споруди зі своєю конструкцією, яку він бачить і підкреслює, працюючи на межі графічності й живописності. Двометровий очерет біля ріки — руанський собор, а сива хмара — баня собору св. Петра, і для якоїсь комахи, певно, так воно і є.

Цей великий світ дуже спокійний, сповнений особистої гідності. Неоригінально кажучи, йому людина не потрібна, та й не кожна людина вміє відчути красу «порожнього» пейзажу і зрозуміти мову того вітру (інакше навіщо їхати на шашлики з шаленою музикою?). Картини Олексія Литвиненка здаються прорізаними в стінах галереї вікнами у той простір, куди потрібно заходити не загарбником, а майже непримітним ввічливим спостерігачем. І тоді відкриється.

• Що: Олексій Литвиненко, «Мова вітру»
• Де: галерея «Триптих Арт», вул. Десятинна
• Коли: 7–23 листопада; вівторок-субота 11:00-19:00, неділя-понеділок 11:00-18:00.

Текст: Марина Полякова