Рушники Перемоги, укріплення, пауза-оновлення-запуск і малюнки серцем – Марина Полякова зробила добірку київських виставок цього тижня.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Серія декоративного живопису «Рушники Перемоги» (фрагмент на головному фото) створена Тетяною Русецькою у найгірші часи, у розпалі війни. Тоді багато художників відображали воєнні події, але Тетяна за природою своєю не змогла – і знайшла власну тему, власний погляд. Ніхто не знає, коли настане перемога над Росією, які ще жертви попереду. Але світлі, теплі роботи Тетяни – ніби ворота у майбутнє. Деякі полотна навмисне зроблені з двох половинок, уявіть, як вони розчиняються та пропускають нас, змучених, у сонячний день без війни. «Я дуже люблю народне мистецтво, люблю його наївність, всіх цих лебедів на воротах у селах, півників на рушниках», – говорить художниця. Її серія – омаж народній традиції, фольклору, лубку, простому людському погляду на світ навколо, де є зрозуміла дихотомія добра і зла, і зло має бути покараним.

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

Три художники – Ед Потапенков, Сергій Корнієвський та Людмила Раштанова – зробили сильну, красиву виставку, де знайшлося місце й живописності, й символізму. Тут є святі й криваві пси, «поневолені» путті та Чебурашка-Z, вибухи на сьомому небі й спалені автівки під Києвом. «За кожною роботою стоять людські долі, історії втрат, надії та героїчного опору – це ті самі камінчики у великому Укріпленні, яке ми будуємо всією нацією. Кожен є невіддільною частиною цілого, ми всі разом трансформуємо страх, біль, тугу, жах та інші емоції, які принесло нам повномасштабне вторгнення, в силу, волю і жагу до життя», – розповідають організатори.

Галерея «Лавра» (вул. Лаврська, 7 б, вхід з пров. Лаврського, 9)

Ще один виставковий проєкт на трьох – «Pause, Update, Play». Назар Іванюк, Галина Абрамова, Андрій Давиденко роздумують на теми: пауза, оновлення, запуск. «Ці поняття являють собою процес, що постійно повторюється, який пронизує все життя. Пауза – це застій, мовчання та очікування. Оновлення – це енергія руйнування та змін. Запуск – новий початок. Експеримент полягав у тому, щоб роздуми різних художників над кардинально різними темами, відбувалися в одному просторі, ніби в лабораторії. Однакові матеріали, однаковий час роботи, загальні обговорення ведення проєкту, обмін досвідом і думками, у результаті народили контрастно різні, але об’єднані однією глобальною темою, роботи», – розповідають організатори.

Центральний будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)

У ЦБХ можна відвідати одночасно три виставки. На першому поверсі – «Малюю серцем» в рамках проєкту «Жива. Справжні історії кохання», де представлені роботи жінок, які втратили своїх чоловіків на війні. Це наївне мистецтво, а радше арттерапія, яка дозволяє жінці вимовити свої біль та тугу, згадати найкращі моменти кохання, вшанувати пам’ять воїна.

На третьому поверсі – дві виставки. Експозиція робіт претендентів на вступ до Національної спілки художників України нарешті відкрилася після дуже неприємного інциденту: ЦБХ просто не зробив розвішування у заявлений термін. Тепер можна на власні очі оцінити майстерність нових спілчан.

Нарешті, третя виставка – Всеукраїнський культурно-мистецький проєкт до Дня Незалежності України (релізу немає, світлин немає, адже взаємодія з аудиторією ЦБХ не цікавить).

Галерея «Митець» (вул. Велика Васильківська, 12)

Приємна, затишна виставка членів секції декоративно-прикладного мистецтва КОНСХУ: різні техніки, теми, образи. Керамічний котик і балерина, панно з батику і вигадливий метал, трав’яний янгол і скляні люди, вовна, глина та аплікація. «Виставка, яку я щойно відвідав разом із нашими спільними друзями, особисто мене приємно вразила своєю багатоплановістю та різновекторністю. З усього видно, що протягом 18 місяців війни ви працювали у надзвичайно високому творчому темпі», – пише журналіст Сергій Коміссаров.