Пошуки себе, сценографічні фантазії, абстрактні фотографії, динамічний живопис – Марина Полякова рекомендує дуже різні, але найкращі, виставки Києва.

Spivakovska ART:EGO gallery (вул. Саксаганского, 59 б)

Виставці INSIGHTS передував open call, за результатами якого кураторами Юлією Міхно та Дар’єю Біленко були відібрані найкращі роботи. Вимоги – оригінальний стиль та концептуальна відповідність головним ідеям: самоідентифікація, гармонізація художника з середовищем, встановлення й подолання персональних кордонів. Можна сказати, що автори та кураторки досягли консенсусу у питаннях – як промовити особисте через художні медіа і як оцінити результат. Мабуть, найліпше передає дух цього проекту назва роботи Марини Бородулі «Знайти себе». На полотні – немовби ілюстрація квантової теорії засобами портретного живопису, жіночі обличчя, що перетворюються на пікселі та хвилі. Дивує робота Тетяни Русецької «Відокремлення світла від темряви», яка здається фотографією, доки не прочитаєш, що це акрил. Вона про міф, у якому з вселенського яйця народжується світ, але й про створення людської особистості з «психологічної тьми», і про українські традиції з їх радісними писанками. І зовсім інший вектор демонструє робота «Північний бік старого дубу» Дмитра Зазимка – про  про неявні знаки природи, які ми все життя вчимося читати, щоб зрозуміти світ і себе в ньому.

Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine (вул. Євгена Коновальця, 18 д)

День театру 27 березня Інститут проблем сучасного мистецтва відсвяткував відкриттям  Арт-проекту «Несторонні серед нас» в рамках щорічної програми «Театр без театру». Ця програма вже кілька років розповідає про український театр, про ті процеси, що лежать у його основі, і конкретно про вітчизняну школу сценографії. Зараз ми бачимо макети молодих художників театру, студентів факультету сценографії та екранних мистецтв НАОМА, учнів Андрія Александровича-Дочевського. Ті макети, що створюють предметний, об’ємний світ із драматургії, з режисерського задума, з фанери, тканини та променів софітів, і колись, можливо, будуть реалізовані на українській сцені. Ті макети, які вже сьогодні зробили великий, пустий, ламаний простір виставкового залу театром.

Галерея «SOVA» Київської школи фотографії (вул. Ділова, 5 а)

У «Третьому відкритому національному конкурсі абстрактної фотографії 2019» взяли участь більше сотні авторів з України, Італії, Німеччини, Грузії та Білорусі. 22 найкращі світлини можна побачити на підсумковій виставці. Нелегко дати чітке визначення абстрактній фотографії – істина тут в очах того, хто дивиться в об’єктив, хто може зробити з конкретного абстрактне. Довіримося вибору журі. Золоту медаль отримав Ігор Матвієнко (Україна) за роботу Perception of red number 4 – це шалений червоний, глибокий зелений, окружності та прямі лінії. Срібна медаль – у Петра Каралевича (Білорусь) за роботу Dots – це чорне і біле, три кулі на похилій площині. Бронзову медаль віддали Наті Звіададзе (Грузія) за роботу «Келихи» – і це ніби зазираєш у посудомийну машину, в якій танцюють яскраві скляні келихи.

Галерея Ра (вул. Б. Хмельницького, 32)

Володимир Гуліч народився в Туапсе, жив (і живе) у Запоріжжі, вчився у Львові, немало років прожив у Ялті, заснував Симпозіум сучасного мистецтва «Бірючій», працює вУкраїні та по всьому світові. Його твори (відео, цифрова графіка, живопис) з проекту Polygon / Мультикутник такі ж динамічні, як і його життя. Глядач має бути готовим до яскравого, мерехтливого, смугастого квесту – хто правильно прочитає символи, які зібрав і перебовтав автор, проходить до наступної роботи.