Люба Морозова представляє фантастичний – в усіх можливих сенсах – концерт, що відбудеться 17 вересня в Київському Будинку звукозапису

Міфологічний світ, населений химерами, грифонами, мавками і чугайстрами, зазвичай сприймається цивілізацією з поблажливою іронією – як дещо наївне і дитяче, як омана первісних народів і давніх культур. Ми навіть не підозрюємо, наскільки глибоко цей світ продовжує впливати на нашу підсвідомість, і яким життєдайним він є для творчості митців.

Найбільш серйозні, навіть переломні моменти в історії музики пов’язані з несерйозними сюжетами. У 1894 році Клод Дебюссі пише симфонічну поему «Прелюдія до пополудневого відпочинку Фавна», де зображений фавн напідпитку, який безсоромно мріє про прекрасних німф і наяд. Твір оголошують маніфестом музичного імпресіонізму, а через півстоліття П’єр Булез називає цю партитуру початком сучасної музики, зауважуючи, що «флейта фавна привнесла нове дихання в музичне мистецтво».

У фортепіанній сюїті «Картинки з виставки» (1874) Модест Мусоргський зображує гномів, хатку на курячих лапках, балет невилуплених пташенят і сварку неслухняних дітей в Тюїльрійському саді. Десятки послідовників композитора пишуть класичні і джазові аранжування цього циклу, з яких найвідомішою стає оркестровка Моріса Равеля 1922 року. У цьому вигляді «Картинки» входять в «золотий» симфонічний репертуар, а студентів вчать по ним оркестровці як по підручнику.

Разом з Дебюссі і Мусоргським, помноженим на Равеля, в історії музики з’являється нова концепція часу. Це вже не телеологічний час (із напрямком, із «початком» і «кінцем»), а час циклічний, безкінечний. Таємницю кожної миті охоплює тотальність сну (або кошмару), підривається наше звичне поняття про минуле-теперішнє-майбутнє.

У 1934 році після шести років роботи з’являється вершинна для української фортепіанної музики партитура – Другий фортепіанний концерт Левка Ревуцького. Композитор планує назвати його «Поемою змагання» і дати програмні підзаголовки кожній із чотирьох частин: І – «Заклик до змагання»; ІІ – «Танці та спортивні ігри»; ІІІ – «Змагання співаків»; IV – «Парад переможців». Втім, у музиці так багато імпресіоністичних і модерністських впливів, що радянські символи і образи їй не дуже личать. Композитора звинувачують у формалізмі, у роки війни гине партитура, а її нова повоєнна редакція виганяє з дивацького музичного лісу ген усіх мавок і нявок.

Ревуцький, розміщений в серці нашої програми між Дебюссі / Равелем та Мусоргським, поєднує – в унікальний спосіб – східно-європейську мелодичну інтенсивність із «вишуканістю» гармонії та імпресіонізмом кольорів, створюючи, таким чином, неповторний стиль, який є в той же час інтенсивним, трагічним, прозорим і безмежним.

• Що: Фавни. Гноми. Чудасії. Концерт Київського симфонічного оркестру під орудою Луїджі Ґаджеро
• Де: Будинок звукозапису Українського радіо (Первомайського, 5-в)
• Коли: 17 вересня, о 19.00

Програма:

Клод Дебюссі. Прелюдія до пополудневого відпочинку Фавна
Левко Ревуцький. Концерт для фортепіано з оркестром №2 (Перша редакція)
Модест Мусоргський / Моріс Равель. Картинки з виставки