Куди їхати за автентичним ар нуво? Де побачити його у всій чистоті та вишуканості?
Ах, як хочеться гостинно вклонитися: «Звісно, до Києва! Мандруючи київськими вулицями, ви зустрінете найкращі взірці ар нуво, або ж модерну!» На жаль, не наше місто стало столицею цього прекрасного стилю в архітектурі та мистецтві, хоча у Києві є дійсно чудові його зразки. Та й перед туристами соромно, адже велика кількість київських модернових будинків 120–130-річної давнини потребує реставрації, деякі знаходяться на межі руйнації… А скільки вже захоплено, спалено, зруйновано!
Ну так що ж, їдемо до Парижа, столиці ар нуво? А от і ні, каже Ірина Белан, дослідниця візуальної культури та дизайну, котра розповідає читачам «Іншого Києва» про європейські цікавинки. І кличе до Бельгії, яка – не Франція.
Це все французи! Картоплю-фрі, за дослідженнями, смажили на території сучасної Бельгії, у колишніх Іспанських Нідерландах, ще у XVII столітті. Американські солдати, потрапивши до Бельгії під час Першої світової війни, помилково сприйняли франкомовних бельгійців за французів і назвали бельгійську картоплю-фрі «French frіes».
Бельгійські солодощі праліне назвали на честь французького посла графа де Плессі-Праліне, персонального кухаря якого, до речі бельгійця, вважають винахідником цукерок з тертих горіхів, меду, карамелі та шоколаду. Було це також у XVII столітті в Іспанських Нідерландах.
За ар нуво адепти архітектури продовжують їздити до Парижа. Створенню міфу Парижа як центру ар нуво сприяла Всесвітня виставка, яка відбулась у столиці Франції у 1900 році. Але перша будівля цього стилю, особняк Еміля Тасселя (Hôtel Tassel) за авторством бельгійського архітектора Віктора Орта (Victor Horta), з’явилась у Брюсселі за сім років до того.
До Бельгії, до Брюсселя потрібно їхати за чистими лініями ар нуво, не спотвореними помпезними перебільшеннями та архітектурним марнославством.
Все, що ми цінуємо в ар нуво, є саме там – асиметричні балкони з кучерявими кованими решітками, начебто гумові у своєї гнучкості меблі, лілії, які спалахують у рідкісні для Бельгії сонячні дні на вітражах, та спрощений грецький меандр на сграфіто, настінному декорі, який завезли до Бельгії з Італії.
У січні 2023 року BRAFA, Брюссельський мистецький ярмарок, одна з найгучніших подій у галузі світового мистецтва, готується відсвяткувати 130-річний ювілей з дня народження стилю ар нуво. Вперше за 68-річну історію BRAFA почесним гостем ярмарку буде не людина, митець, художник, а явище – стиль ар нуво. Йому присвятять арт-токи, які пройдуть з 31 січня по 5 лютого.
Разом із музеєм Віктора Орта BRAFA створила килими за автентичними рисунками архітектора. Килими, що прикрасять підлогу будівлі Brussels Expo, зведену у 30-ті роки минулого століття за проєктом архітектора Жозефа Ван Нека у стилі ар деко, який став нащадком стилю ар нуво. До речі, одна з перших споруд ар деко, палас Стоклет, створена за проєктом нехай і австрійця Жозефа Хофмана, але у Брюсселі!
Повертаємося до витоків.