Вайсберг і Животков, Чілікіна і Тарасюк, сонце Єґіазаряна, егоцентризм Тартаковського і зомбі юного Іванюка – «Інший Київ» відкриває лютий великою добіркою виставок, які можна відвідати у столиці цього тижня.

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», виставковий центр «Жива пам’ять» (вул. Ю. Іллєнка, 46а)

Напередодні Дня пам’яті жертв Голокосту відкрився спільний виставковий проєкт Матвія Вайсберга (живопис, графіка) і Олександра Животкова (скульптура) «По живому». Гасло виставки: «пам’ятати, щоб не повторювалося знову». Але будемо відвертими – історія не вчить, і, як з’ясувалося, геноцид повторюється за відсутності дієвих механізмів протистояння йому. Можливо, найкраще запам’ятали урок євреї, і тепер не дозволяють безкарно творити злочини, а мстять швидко і страшно. Чи навчаться українці не довіряти пропаганді, не допомагати ворогу свідомо або несвідомо, не прощати злочини, пам’ятати століттями – питання відкрите. А поки що – дійсно сильна і промовиста виставка, яка зв’язує біблійні часи, Голокост і сучасність, перемішує долі євреїв та українців. Також у виставковому просторі представлені документальні відеоархіви трагічних наслідків Голокосту в Україні та спільна відеоробота «Війна» режисера Олега Соснова, фотографа Олександра Глядєлова та композитора Антона Байбакова, заснована на хроніці першого року вторгнення росії в Україну.

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

Ретроспективна виставка, наповнена сонцем, радістю життя, соком гранату, розповідає історію творчості українського художника вірменського походження Бориса Єґіазаряна. Але краса задуму в тому, що вірменсько-українських митців тут двоє – автор присвятив виставку Сергію Параджанову, століття з дня народження якого святкувалося у січні. «Я помщусь світу любов’ю», – відомий вислів Параджанова, який став і відображенням творчості Єґіазаряна, адже попри життєві випробування він створює вітальний, емоційний живопис, графіку, колажі. І саме колажі – привіт Параджанову! – стали серцем виставки. Розглядати малесенькі фрагменти буття, з яких Борис Єґіазарян створив ці колажі-асамбляжі, – велике задоволення. Виставка відкрита до 25 лютого.

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

Персональна виставка Юрія Денисенкова «Зустрічі. Прощання» метафорично розкриває дві теми нашого воєнного буття: зустрічі (обійми) та прощання (прірви від вибухів). «Між зустріччю і прощанням прірва. Прірва – це рана: в душі, на тілі, на землі. Щодня, прощаючись із близькими чи друзями, лягаючи спати або займаючись буденними справами, я відчуваю цей холод ям від снарядів, подих війни і смерті. Обійми і дотик близької людини стають найціннішими моментами життя. Зустрічі і прощання з’єднуються в єдиному образі. Стан між найщирішою радістю та гірким болем. Зображення, як спогад, який неможливо втримати в пам’яті. Залишається тільки відчуття дотику, швидкоплинно зникаючого в чорній вирві війни», – говорить Юрій Денисенков.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21а)

Анатолій Тартаковський імпресіоніст, постімпресіоніст, фовіст?.. Забудьте ці терміни. Тартаковський, як він пише на своєму сайті, від світових артпроцесів стоїть окремо ще з 1975 року. Сьогодні його живопис (на головному фото) – це енергія; стиль називається «арт-енерго»; мистецько-світоглядний напрям – «егоцентризм». «Художник, подібно донору, перекачує енергію зі свого серця до своїх картин. Вони стають дзвінкими, незламними, як списи македонської фаланги, а він, художник, ніби вмирає у творчості», – так бачить місію митця Тартаковський. При цьому егоцентризм для нього є свободою від суспільства: «занурення художника у світ своїх інтересів, самозакоханість при повній байдужості до глядача, критики, реклами, арт-просторів та арт-комерції», – і картина «Потрійний автопортрет у червоних трусах» (1990) саме про егоцентризм. Ми вам все розповіли, а ви йдіть і дивіться енергійні живопис і скульптуру Тартаковського.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Наталія Корф-Іванюк і Олексій Іванюк – відоме творче подружжя, їхні роботи ми недавно бачили у галереї, а тепер маємо змогу познайомитися з третім художником у родині: триває персональна виставка підлітка Назара Іванюка «Zombieland». В експресивній стилістиці вуличних графіті Назар розповідає про уявних друзів дитинства, які спочатку перетворилися на уявних ворогів, а тепер і на ворогів справжніх: «Коли мені було 5 чи 6 років, я часто їх малював, я уявляв, що дружу з ними, а потім, як вони почали нападати на мене, я починаю проти них боротися: кидаю в них уявні ракети, погрожую іграшковою зброєю, стріляю з пістолета… Зараз мені знову здається, що на наш світ напали zombi і ми всі від них відбиваємося…»

Vakulenko Art Consulting (вул. Костьольна, 8)

«За світлом» – спільний проєкт сімейної пари Володимира Падуна та Людмили Роздобудько-Падун, які створюють живопис у співавторстві. Він досліджує, не більше, не менше, «український феномен світла-духу». Представлені роботи 2023 року, «коли темрява стала фізично осяжною, а світло отримало свою нову ціну і нове значення». «Сила духу українського народу – наче світло, і це світло настільки яскраве, що здатне провести нас крізь темряву блекаутів, знесилень та смерті, до світла, до життя, до відродження, як паросток, який здатен пробивати асфальт, та каміння, що тягнеться до сонця», – пишуть організатори. Виставка приманює глядачів на світло до 25 лютого.

Музей Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

На колективній виставці «Бачити сни» представлені рефлексії аж 36 митців на тему сновидінь і марень: живопис, фотографія, інсталяція, графіка, асамбляж. «Сьогодні кожен українець в реальному житті перманентно відчуває біль, горе втрати, психологічний тиск та жахіття війни, – пишуть організатори. – Для когось сни є можливістю сховатись хоч на деякий час від страшної реальності, а когось вони повертають у ті місця і події, які хотілося б забути назавжди! Цей проєкт пропонує відвідувачам поринути у захоплюючі, а іноді жахливі світи снів та підсвідомості».

Музей Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

Персональна виставка текстильного живопису «Переплетіння» Олесі Ткаченко демонструє можливості використання натуральних текстильних матеріалів у сучасному мистецтві. Свій ефектний «живопис» у техніці «мокре валяння» мисткиня створює на вовняному полотні, використовуючи натуральні волокна, зокрема вовну, шовк, віскозу, льон та інші. В абстрактних композиціях переплітаються відчуття, події, долі людей з мріями, фантазіями, снами та реальністю, простежується взаємодія кольору, фактури, площини у просторі і часі. Всі роботи представлені вперше.

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Є. Коновальця, 18д)

У виставковому залі триває проєкт «Арттерапія», в якому представлений живопис воїнів ЗСУ, створений у співавторстві з професійними художниками. Виставка є результатом шести пленерів «Малюємо з воїном» (куратор – доктор мистецтвознавства О. Роготченко та кандидат медичних наук підполковник ЗСУ І. Черненко). Серед художників, які працювали з воїнами, – В. Бариба, О. Кирилова, Г. Криволап, М. Кутняков, О. Ляпін, К. Чернявський, О. Пергаменщик. Захисники України, які проходять реабілітацію в госпіталі, в процесі малювання разом із художниками поступово «відтавали», розкривалися, в їхніх роботах сцени боїв і зруйновані будівлі змінялися краєвидами, світлими й добрими сюжетами, і цей рух душі від травми до надії простежується в експозиції.

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Галерея розпочала новий рік виставкою графіки з власної колекції, представивши твори відомих українських митців ХХ – початку ХXІ століть. Можна побачити роботи таких майстрів, як Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Яків Гніздовський, Михайло Дерегус, Павло Маков, Олександр Аксінін, Костянтин Богаєвський, Василь Мироненко, Володимир Пінігін, Юрій Чаришніков та Сергій Якутович.

Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)

Ще одна виставка високоякісної графіки проходить одночасно з тихим аукціоном. Представлені твори у різних техніках – від лімітованої тиражної графіки (офорт, лінорит, ксилографія та літографія) до малюнків та акварелей. Серед знакових творів початку ХХ століття на торги виставлені роботи Михайла Жука, Григорія Світлицького та Михайла Дерегуса. Уваги колекціонерів заслуговують також роботи митців другої половини ХХ століття і сучасних: Василя Хмелюка, Мані Мавро, Федора Манайла, Федора Тетянича, Романа Сельського, Леопольда Левицького, Алли Горської, Віктора Зарецького, Ади Рибачук, Павла Макова, Олександра Сухоліта та інших.

Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40б)

Серія «Горизонти» є своєрідним мистецьким щоденником Ганни Криволап, який вона створила під враженням від Києва, Стамбула, Нью-Йорка, Рима, Сараєво‚ Франкфурта, Дубровника та інших міст. Ці роботи постали на перетині реальних вражень, вдумливого споглядання і суто живописних фантазій. Картини в експозиції представлені в спектральній послідовності – глядач може побачити, як змінюється простір під впливом кольору, відтак трансформується сприйняття пейзажу.

Avangarden gallery (вул. Січових Стрільців, 23а)

Виставка Ганни Богачук «Ідентичність» є результатом мистецького дослідження факторів, що впливають на формування національної ідентичності. Презентація відбулася у Хмельницькому обласному художньому музеї в листопаді. «Учасницям свого проєкту Ганна задавала лише одне питання: “Чи пам’ятаєте ви момент, коли вперше усвідомили, що ви українка?” В процесі розмови виникали рефлексії, які мисткиня переносила на шовк методом ціанотипії. Щоб прочитати прямий текст героїнь проєкту, який розміщено на дерев’яному планшеті, треба було повністю зануритись в особисті історії, трансформовані мисткинею у ніжну шовкову тканину», – розповідає Антоніна Мельничук, завідувачка науково-експозиційного відділу ХОХМ, кураторка проєкту. Виставка триватиме до 5 березня.

Ню Арт (вул. Грушевського, 28/2)

«На теренах чужини» – виставка творів художників-емігрантів першої половини ХХ століття, яка зібрала понад 20 видатних українських митців. Всі вони покинули батьківщину у різні часи та вже не повернулися, однак зробили вклад у розвиток світової культури. Давид Бурлюк – один із засновників футуризму, Олександр Архипенко – метр кубістичної скульптури, Соня Делоне – співзасновниця модної течії «орфізм»… Окрім їхніх робіт на виставці представлені твори Василя Кричевського, Мані Мавро, Івана Мясоєдова, Зінаїди Серебрякової, Василя Хмелюка та багатьох інших. Виставка триватиме з 2 лютого до 2 березня.

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)

Виставка «Просто Ми» є творчим діалогом художників Богдани Чілікіної та Антона Тарасюка. Богдана живе і працює в Києві, у роботах розповідає щиру власну історію, у якій поєднуються повітряні тривоги, переживання за близьких і за власне життя з надією, зайняттям творчістю, спілкуванням з близькими по духу. «Я намагаюся своїм живописом протиставити світло війні. Тобто щоб темрява не з’їла мене, не завжди виходить, іноді з’являються роботи трагічні, але свідомо я малюю не війну, кольори, це така боротьба з сьогоденням», – розповідає Богдана. Антон Тарасюк служить у ЗСУ, але у перервах між тренуваннями і бойовими завданнями знаходить час на творчу роботу. Для нього було незвично працювати не в майстерні: «…частина робіт написана на ппд, частина – виконуючи завдання далеко від Києва. Виходить, що художник не потребує конкретного простору, він може працювати у будь-яких умовах, у будь-якому місці». Виставка, від якої чекаєш сюрпризів, відкриється 2 лютого.