Благородне сяйво, формалізм понад усе, левітуюча квасоля та суворі абстракції – Марина Полякова рекомендує найцікавіші виставки Києва.
Білий Світ (вул. Пушкінська, 21 а)
Восени минулого року галерея провела Міжнародну трієнале малих форм графіки Intaglio. Першу премію отримав Кароль Фелікс (Karol Felix), художник зі Словаччини. Сьогодні він представляє роботи у техніках глибокого друку, цифрової графіки, екслібриси та поштові марки, об’єднані у виставку Lightcatchers («Ловці світла»). В ніч з 15 на 16 квітня весь земний шар побачив, яким руйнівним може бути світло, як вогонь обертається з помічника на ворога. Роботи Кароля Фелікса нібито горять зсередини, але це приборкане світло, тепле і благородне золото. Його графічні фантазії нагадують разом космічні об’єкти, форми інших цивілізацій та палаючий меч Екскалібур, явлений Артуру з озерних вод.
Дім «Майстер Клас» (вул. Б. Хмельницького, 57 б)
Формалізм у мистецтві ставить форму понад усе. Віктор Міняйло презентує свій суперформалізм, у якому форма руйнує об’єкти, щоб відразу їх створювати – новими, змістовними, красномовними. Складні кольорові рішення, подроблений на безліч маленьких кубиків світ. Формалістичні джунглі, у яких добре знає шлях одна людина – автор. В нього немає художньої освіти, фах технічний, але ці джунглі він виростив сам, своєю зацікавленістю і своїми трудами по дослідженню мистецтва в діапазоні між формальним та абстрактним.
Мистецький центр «Шоколадний будинок» (вул. Шовковична, 17/2)
Весняне свято відродження живого, на яке нашарувалася християнська Пасха, корінням заглиблюється у таку давнину, що можна назвати його вічним. Наші далекі предки дивувалися тому, як із зморшкуватих сухих плодів виходить паросток, як мертві гілки вкриваються липким листячком – і сьогодні нас дивує те саме. Поліна Кузнєцова у своїй манері, що поєднує живописність з декоративністю (умовне тло, чіткі форми та контури, промовисті деталі) та реалістичність з сюром (політ людей та квасолин), намагається вхопити мить, в яку відбувається метаморфоза між неживим та живим, минулим і майбутнім. Вона немовби фіксує стадії цього перетворення у розкадровках, щоб встигти розгледіти всі подробиці таємничого процесу.
Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)
Проект Kyїv art school досліджує історію Української академії мистецтв та проводить виставки художників, які отримали у Києві професійну освіту. Володимир Бовкун – один з них. А також він один з тих художників, які, вільно володіючи техніками та матеріалами, свідомо обмежують свої засоби виразності. Разом з відмовою від надмірності візуального тексту зростає його змістовність. Кожен елемент – а їх небагато: тло темне або світле, геометрія, побудована кольором та рельєфом – грає свою роль, кожен розповідає своє. У такому мистецтві глядач не є слухняним реципієнтом («подивіться у верхній правий кут, заповнений виразними фігурами янголів»), його завдання – читати текст, спираючись на власні сили. Це суворе мистецтво не для слабаків.