Цей листопад в Києві проходить під знаком Гарета Джонса – легендарного валійця, кореспондента «Манчестер Гардіан», який вперше написав правду про Голодомор та злочини більшовицького режиму в Україні.

Подорож Джонса до України 1933 року була не першим його приїздом в СРСР, але останнім: після цього він потрапив у «чорний список» ОГПУ. Гарет виявився одним з небагатьох іноземних відвідувачів, хто не повірив у «радянську утопію», розпочав власне розслідування, і саме його матеріали, як дехто вважає,  стали підгрунтям для роману Джорджа Орвела «Колгосп тварин».

У видавництві «Жнець» вийшла двомовна – українсько-англійська книжка «Ґарет Джонс. Ціна правди» з вибраними статтями та хронікою життя Джонса: презентація відбудеться 15 листопада о 16.00 в музеї Голодомору. Книжка передує фільму – історичному трілеру Агнешки Холланд під такою ж назвою, прем’єра 28 листопада в рамках Тижня нового британського кіно (ми ще проанонсуємо повну програму).

Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі, я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилось зі шкіркою апельсина. Навіть чиновники з транспорту та офіцери ОДПУ попередили мене про небезпеку подорожей селом вночі через велику кількість відчайдушних через голод людей. Іноземний експерт з Казахстану сказав мені, що близько 5 000 000 з 11 000 000 тамтешніх жителів померли від голоду. Окрім диктатора Йосипа Сталіна, ті, хто голодують, ненавидять Джорджа Бернарда Шоу за його оповідання про вдосталь їжі, яку вони начебто мають, але їжі нема, і селяни надто слабкі для роботи в полі.

Додамо: ледві щоб голодуючі селяни чули про Бернарда Шоу та його оповідання, проте, викриваючи брехню про СРСР,  Джонс апелював до європейських інтелектуалів, це була його правда, і кінець кінцем він заплатив за неї життям.