Непарадний пейзаж Григор’єва, сюрреалістичне раблезіанство Далі та гаражний розпродаж – Марина Полякова запрошує на спекотні виставки Києва.
АВС-арт (вул. Глибочицька, 32 в)
Ми знаємо картини «Прийом у комсомол» та «Обговорення двійки», «Воротар» та «Повернувся» – жанрові твори одного з найвідоміших українських, київських художників XX століття Сергія Григор’єва: комсомольці, школярі, хлопці з нашого двору, повсякденне життя радянських людей. Цей блок можна розглядати з двох боків: як так зване «мілкотем’я» в контексті «великого стилю», або ж як прискіпливе дослідження повсякденності на тлі офіціозу. Але була у творчості Сергія Григор’єва лінія, яка не втратила привабливості через зміну ідеології – український пейзаж. Ця тиха лінія йшла паралельно з «парадними» роботами, з тими, які демонстрували на ювілейних виставках, за які давали сталінські премії. І в якомусь сенсі ця лінія перемогла – сьогодні вона для нас цікавіша, аніж та, інша. Тому що розкриває Сергія Григор’єва як лірика і тонкого живописця. Отже, до 110-річчя з дня народження художника галерея демонструє його пейзажні та жанрові роботи з колекції Михайла Поживанова. Виставка працює до 4 липня.
Золотое сечение (вул. Леоніда Первомайського, 4)
1565 року французький видавець Ришар Бретон випустив серію зі 120 гравюр «Пустотливі сни Пантаґрюеля» (Les songes drolatique de Pantagruel) з алюзіями на романи Франсуа Рабле про Ґарґантюа та Пантаґрюеля, написані у 1530–1540 роках. 1973 року Сальвадор Далі створив свою серію літографій – 25 «інтерпретацій» – під ідентичною назвою, в якій обіграв «картинки» Бретона і власні попередні роботи. Тираж «Снів» був досить невеликий, 50 примірників, підписаних Далі, тож зараз ця серія є прикрасою музейних та приватних колекцій. В оригіналі гравюри зібрані у футляр, який імітує важку середньовічну книгу, а на виставці кожна оформлена в раму. Створіння без тулубів, з величезними головами, з хоботами, з великими вухами та бочкоподібними черевами, з пріапічними первинним статевими ознаками… Здається, Далі радо поринув у тему людської потворності, викликаною пороками, яка буда такою модною за часів Рабле.
Художні майстерні Київського інституту автоматики (вул. Нагірна, 22)
Майстерні в Інституті автоматики – це понад два десятки приміщень, в яких оселилися амбітні художники, вже відомі, або ж молоді та зухвалі: Олександр Богомаз, Максим Мазур, Андрій Підлісний, Поліна Щербина, Анна Луговська, Ігор Селеменєв і багато інших. Це черговий художній сквот на мапі Києва, з якого обов’язково вийдуть нові таланти. Тут завжди кипить життя та вирують ідеї, а особливо весело в ті дні, коли майстерні відкриті для всіх охочих. У суботу 20 червня в них відбудеться гаражний розпродаж. Можна заглядати у майстерні, знайомитися з авторами та купувати роботи за «гаражними» цінами.
