В галереї «Триптих Арт» відкрито виставку скульптури Світлани Карунської «Проби».

Ми вже звикли, що Світлана Карунська експериментує з матеріалами і техніками. І цей проєкт теж став великим експериментом з художніми засобами і водночас він став логічним продовженням творчих пошуків, отих спроб, дослідів за Монтенем. Відправною точкою руху є три роботи 1992 року: фігури з шамоту на дерев’яній основі. Прикметно, що вони на відміну від інших робіт, не мають назв – просто фігура I, II, III, і це нібито відсилання до тих основ світу, про які так натхненно роздумували досократики. Фігури мають впевнену, важкувату форму каменю – занотуємо ми собі.

Це важливо, тому що далі Світлана Карунська плідно працювала з речами більш, так скажемо, транспарентними – легкими, прозорими, витонченими. З бронзи вона створювала тонкі абстракції, рослини й не менш тонкі людські фігури, які мали скоріш душу, аніж тіло.

Кілька років тому скульпторка почала працювати з… картоном, роботи стали ззовні «тілесними», об’ємними, кубістичними, але внутрішня пустота додавала їм якоїсь грайливості, амбівалентності. І от на виставці ми бачимо розвиток «картонної» теми. Карунська, втілила ті кубістичні форми у бронзі, й відразу матеріальність скульптур стала зовсім іншою: з’явилася впевнена субстанція, яка давить на земну поверхню. Це гори, скелі, стрімчаки, скіфські баби – але одночасно мадонни з немовлятами, віковічні обійми яких неможливо роз’єднати.

Можливо, християнська тематика (Богоматір – Оранта – київські мозаїки), а можливо інші паралелі вивели Світлану Карунську на мозаїку, смальту. І це стало урочистим фіналом, гімном, що замикає на сьогодні велике коло авторських пошуків. Ті ж самі «Обійми» у смальті, але поруч – велика робота «Дихання», яка відсилає до епохи розквіту української радянської мозаїки, а поруч – взагалі щось дивне: лимон, перець, слива! Фрукти, які завдяки мозаїчній поверхні наливаються осінніми стиглими фарбами. І, нарешті, зворушлива рисочка, останній тихий звук – копія помпейської мозаїки, маленька пташка.

Виставка «Проби» завдячує назвою «Пробам» французького філософа Мішеля Монтеня. І це дійсно широке поле проб, роздумів, досліджень, скульптурних есеїв. Тут немає дидактики, як не було її у Монтеня, лише старання зрозуміти, що надихає, що дарує радість.

• Що: Світлана Карунська, «Проби»
• Де: галерея «Триптих Арт», вул. Десятинна, 13
• Коли: 10–23 жовтня; 13:00–17:00, окрім понеділка

Текст: Марина Полякова