Оповідання Варлама Шаламова будуть надруковані українською мовою. Два ентузіасти, Михайло Гуміров та Юрій Костюченко, працюють над перекладом – тому, що вважають твори Шаламова важливими для новітньої історії України.
У російської/радянської імперії був короткий відтинок часу, коли люди, життя яких імперія зламала, отримали право голосу. Після смерті Сталіна Олександр Солженіцин написав «Архіпелаг ГУЛАГ», Євгенія Гінзбург – «Крутий маршрут», Ольга Адамова-Сліозберг – «Шлях», Варлам Шаламов – «Колимські оповідання»… Це, скажімо так, брили, орієнтири, але окрім названих авторів іншими була створена велика кількість автобіографій, оповідань, віршів. Для людей, котрі дивом не згинули у таборах, то був хоча б маленький шанс докричатися до суспільства, яке нічого не хотіло знати, хоч якась пам’ять про свою молодість, яку вкрали злодії.
Ці твори ходили у самвидаві, тамвидаві, наприкінці 1980-х та у 1990-ті роки друкувалися нарешті офіційно… А потім стали якось вже нецікавими. Старше покоління про них знає, молодше, мабуть, ні. Радянська держава залишилася у минулому разом зі своїми скелетами. Але, здається, це тільки здається. Ми не розпрощалися з імперією – тоталітарний устрій не був засудженим, діячі НКВС не відповіли за те, що накоїли. Й сьогодні повно – так, і в Україні, – симпатиків СРСР, які не розуміють, що безплатна освіта, санаторії, «Артек», смачна ковбаса, гідроелектростанції та дружба народів є лише верхівкою айсбергу. А сам він складений з безіменних людських кісток. Можливо, Шаламов української мовою стане щепленням від забуття.
Отже, Михайло Гуміров (організатор гастролей та концертів, історик за фахом) і Юрій Костюченко (науковець, фахівець у галузі супутникових спостережень, геоінформатики і статистики) взялися перекладати твори Шаламова. Загал вони сповістили тільки тоді, коли перший том був майже завершений. До нього увійдуть «Колимські оповідання», «Лівий берег» та «Артист лопати», а також коментарі, ну а далі перекладачі обіцяють другий том. Видання буде готове, очевидно, навесні 2022 року.
Михайло Гуміров написав у своєму блозі:
«Ми хочемо зробити видання максимально серйозним, з ґрунтовною передмовою, хорошими коментарями, при цьому не поринаючи в надлишкову академічність, залишаючись в рамках живої розмови з читачем, – для того, щоб поточне покоління українців, яким ми його бачимо і розуміємо, та шанувальників цього унікального письменника отримало вичерпну інформацію, закривши останню сторінку другого тому, перегорнувши таким чином авторський варіант літопису тієї епохи.
Допомогу (будь-яку!) приймаємо охоче, бо з нашого боку це все поки що є чистим волонтерством – ми робимо все власним коштом і у вільний від основної роботи час, попри значні ресурси, що їх вимагає ця захоплива робота. Зокрема, ви можете стати співучасником – наприклад, замовити наперед кілька екземплярів, чи зробити благодійний внесок у видання, – і ваше прізвище буде обов’язково вказано у книжці».
