Чорні янголи, шифри Нової Каховки, мистецтво заради ЗСУ і рідної землі та «авангард» під келих вина – Марина Полякова разом із киянами радіє, що в місті знову відкриваються виставки!
Галерея мистецтв «Лавра» (Лаврський пров., 9)
Чудернацькі абстрактні роботи Максима Кільдерова заповнюють великий зал, примушують його вібрувати, дзвеніти в унісон з медитативними мелодіями. Макс із Нової Каховки, яка була захоплена у перші дні. Можливість вільно висловлюватись, виїхавши з окупації, лягла до основи концепції FRAMED//UNFRAMED – частини експозиції, що складається з сотень живописно-графічних мініатюр-«стікерів». Ті роботи, що створювалися у Новій Каховці та були вивезені, мовчазні, лише з натяками для мінімізації рисків (якщо побачать вояки під час обшуків). Після евакуації вони доповнювалися новими роботами. Unframed – ворожа техніка, що розписувалася у Новій Каховці через AR портал, зв’язана з Києвом та галерейним простором контрастом висловлювання. Також представлені роботи, які художник створював до війни у рамках підготовки арт-проекту в Галереї «Лавра». Максим Кільдеров розповідає: «До війни я добряче «угорав» над темою «травм», яку підіймають чи не усі митці. До того моменту, поки не зрозумів що саме цим я й займаюсь. Бо відчуваю що ні про що інше не можу говорити. Покинувши Нову Каховку та налагоджену роботу гуманітарного штабу, – я не покидаю найбільш незахищених містян. Тому до кінця війни та окупації міста 50% вилучених з продажу робіт коштів я передаю до фонда Humanity, який забезпечує містян їжею та ліками».
БФ «Мистецтво без меж» (Лаврський пров., 9)
Перші роботи з живописної серії, яку художниця Наталія Корф-Іванюк назвала «Чорні янголи», з’явилися в її блозі вже на початку березня. Живопис тоді став для Наталії «щитом, тим, що заспокоює і навіть рятує». Маючи тільки папір, акварель та туш, вона почала створювати невеликі роботи, в яких мотиви ренесансного мистецтва змішалися з відчаєм та жахом сьогодення. «Твори епохи Відродження, як червона стрічка навколо вибухівки, зрезонували в мені образами, символами та такими ж химерними протиставленнями, – каже Наталія. – Епоха війни змінила не тільки людей, а і небесних покровителів, що співчувають вже не тільки індивідуумам, а й людству загалом. Янголи приймають нові обличчя: вони то чорні – образ загрози, небезпеки, тривоги… то білі – охоронці й захисники. І наша задача тепер не тільки зберегти віру в них, а й розпізнати хто є хто… Історія «чорних янголів» зіткана з власних передчуттів та страшних подій, що вже сталися. Ці відчуття спонукали бажання наповнити пустоту, що ширяє, символами долі. Я відчуваю перемогу, «білі янголи» вже поруч…».
Національний заповідник «Софія Київська», зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)
У Першій міжнародній колективній виставці «Повертайся живим!» взяли участь понад 160 художників із п’яти держав. Вона присвячена воїнам Збройних Сил України, які ведуть боротьбу із російськими загарбниками. Сергій Комісаров, співзасновник арт-проєкту, каже так: «Картини такого рівня потрібні у часи лихоліття також і мільйонам цивільних людей, які на власному трагічному досвіді пересвідчилися: так, у війни обличчя не жіноче. Але поряд із картинами на тему війни, де ми бачимо бомби, снаряди, танки, літаки, зруйновані міста і села, відвідувачі мега виставки «Повертайся живим!» мають щастя милуватися також десятками чудових картин, які оспівують красу і велич нашої рідної землі, котру намагаються сплюндрувати та загарбати підступні рашисти…»
MODI Art&Wine Gallery (вул. Мала Житомирська, 17)
Виставки, які влаштовує ця галерея-у-барі, – справжня лотерея. Можна побачити класні роботи, а можна настільки аматорські, що аж дивно. Все тому, що галерея відкрита для всіх, хто бажає виставлятися, без ієрархії та розподілу на «справжніх» і «несправжніх» художників. Відкриття виставки відбулося 23 лютого – в останній мирний вечір в Україні. Після вимушеної перерви майже шістдесят робіт від двадцяти авторів (ну і вино, зрозуміло) чекають на глядача. Більшість картин можна придбати. Виставка триватиме до 12 червня, галерея відкрита ср-нд 17:00–22:00.
Музей шістдесятництва (вул. О. Гончара, 33)
Художниці-шістдесятниці Любові Панченко не стало 30 квітня. Після порятунку з рідної Бучі Лісової, де під час окупації російськими військами вона місяць голодувала і ледь не померла від потрапляння снаряда у двір, друзі та колеги опікувалися долею художниці. Але через поважний вік, велике потрясіння, голод і холод Любові Михайлівни не стало. Залишилися її роботи. Особливу увагу привертають колажі. У другій половині 1960-х років мисткиня працювала у Проєктно-конструкторському технологічному інституті на посаді художника-модельєра. Фотографії її розробок друкували в журналі «Радянська жінка». За цей час Любов Панченко зібрала чимало обрізків різної тканини й почала створювати колажні композиції. Захоплення цією технікою припадає на 1973-1975 роки. Художниця підбирала кольори й фактуру тканини так, щоб передати світло й тінь, чіткість і розмитість контуру, сюжетну динаміку. Техніка створює ілюзію об’ємного живопису та якнайкраще розкриває колористичний талант мисткині. У вас є нагода в цьому переконатися, адже зараз триває виставка колажів Любові Панченко. Час роботи музею: вівторок – неділя 11:00 – 15:00.
