Національна філармонія України анонсує події наступного тижня

1 червня у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт «П’яццолла і танго»: В’ячеслав Самофалов (баян), Кирило Бондар (скрипка), Марія Віхляєва (фортепіано); участь бере Олександр Рудько (художнє слово).

У програмі – твори А. П’яццолли, А. Вільйольдо, Є. Петерсбурзького, Г. Родрігеса, К. Гарделя в аранжуванні В. Самофалова.

Ім’я Астора П’яццолли, видатного аргентинського композитора другої половини ХХ сторіччя, чи не найвідоміше у цьому ряду творців танго. Хоча П’яццола – наймолодший серед них. Взявши найкраще з тривалої історії танго, П’яццола узагальнив і значно збагатив попередні здобутки жанру, додав елементи джазу і класичної музики. Втім, попри менш знайомі широкому загалу імена Єжи Петерсбурзького, Анхела Вільйольдо, Ґерардо Родріґеса, Карлоса Ґарделя, знамениті мелодії їхніх танго впізнає кожен із нас.

2 червня у Музичному салоні філармонії прозвучить «Stabat Mater»
для сопрано, альта, струнних та баса continuo Джованні Баттіста Перголезі. Виконавці: Валентина Матюшенко (сопрано), Ольга Табуліна (мецо-сопрано), Violini – Антоніна Криса, Андрій Рахманін, Viola – Андрій Коляда, Cello – Сергій Вакуленко, партія клавесина – Марія Віхляєва; програму веде Олександр Рудько.

Давня католицька молитва Stabat Mater (Страдальна Мати) має безліч мистецьких версій різних форм і стилів. Перші авторські музичні перекладення гімну з’явилися в епоху Ренесансу. Найяскравіші музичні зразки цієї доби за багатоголосною фактурою, звивистими мелодіями й ускладненою ритмікою нагадують об’єкти готичної архітектури. Бароко збагатило музичну традицію Stabat Mater композиціями кантатного типу. Натомість у ХVІІІ столітті вокальні форми молитви традиційно супроводжуються інструментальним супроводом із чергуванням віртуозних сольних і хорових номерів. Це період народження опери. Не випадково серед авторів Stabat Mater – імена композиторів, в чиєму доробку левову частку посідає, власне, опера.

Передусім оперним композитором є й Перголезі, що більшість днів свого короткого життя (прожив всього 26 років) провів у Неаполі. Чи не найпопулярніша його опера «Служниця-пані» задала новий напрям комічної опери в історії жанру. Втім, наряду зі світською, Перголезі писав і духовну музику. Саме його Stabat Mater, створена незадовго до смерті, стала найвідомішим духовним твором італійського композитора, що не втрачає популярності до наших днів.

3 червня у Національній філармонії України відбудеться концерт української музики «Ми є!»

Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент – Олег Маринченко, солісти – заслужені артисти України Дмитро Таванець (фортепіано), Кирило Бондар (скрипка), лауреат міжнародних конкурсів Дмитро Кузьмін (флейта).

У концерті представлено музику практично всіх поколінь українських композиторів, починаючи від видатного Бориса Лятошинського, одного з основоположників українського музичного модернізму. Це й вірний авангардизму від першої до останньої ноти композитор-шістдесятник Володимир Загорцев. Епіко-драматичний Євген Станкович. Лірична Ганна Гаврилець, що нещодавно відійшла у засвіти. Наймолодший у цій неперевершеній когорті митців – Золтан Алмаші – поділився історією створення свого твору із загадковою назвою «РеФаРеФа», що прозвучить:

«Був спекотний травневий день 2015 року. Я йшов містом, як мене раптом хтось покликав з машини, що зупинилась поблизу. Це була Мирослава Которович. Я сів у її машину з приємною прохолодою, і вислухав її ідею щодо наступного концерту. Ідея полягала в тому, щоб кілька композиторів написали по варіації на тему Антона Діабеллі для її струнного ансамблю Артехатта. Діабеллі, австрійський композитор і авторитетний музичний видавець першої половини 19 століття, був ще й знаним благодійником і волонтером своєї епохи. Він задумав цікаву акцію: замовив провідним композиторам того часу написати варіації на свою тему, щоб згодом видати їх, а зібрані кошти пожертвувати у фонд ветеранів, вдів та сиріт наполеонівських воєн. Акція мала успіх. Тоді як Бетховен, взявши участь в акції, вийшов за її межі та написав свій знаменитий масштабний варіаційний цикл. Мирослава згадку про цю історичну подію прив’язала до наших часів, і теж влаштувала благодійний концерт на підтримку воїнів АТО та їхніх сімей. Я, хоч і не Бетховен, але також вийшов за рамки замовлення, і написав п’ єсу на 7 хвилин замість короткої варіації. Музика виникла з «топтання» на нотах ре і фа. Варіація на тему Діабеллі там теж є, у коді. Присвятив п’ єсу пам’яті загиблих у боротьбі з російською агресією. На жаль, ця тема мегаактуальна й сьогодні».

5 червня у Національній філармонії України у виконанні Національного духового оркестру України (диригент – Михайло Мороз) прозвучить кіномузика Ганса Циммера. Перед вами «оживуть» персонажі улюблених фільмів. У програмі:

Pirates of The Caribbean: Dead Men’s Chest, аранжування Т. Рікеттса

The Last Samurai, аранжування Р. ван дер Вельде

The Lion King, аранжування Дж. Хіггінса

Interstellar, аранжування Е. Кравчука

Sherlock Holmes, аранжування Д. Баррі

Inception, аранжування І. Кадлеця

та інші твори.

Ганс Циммер – найкращий із сучасних композиторів Голівуду. Всю його музику складно вмістити у програму одного концерту. Утім, назва нашого концерту говорить сама за себе.

Музика Ганса Циммера вражає емоційною чуттєвістю та ефектністю звучання, які дозволяють глядачу стати майже співучасником подій кожного кінофільму. Чому варто піти на концерт «Ганс Циммер. Найкраще»?
1. Поєднання живої музики професійного духового оркестру з візуальним рядом на екрані.
2. Запальний та емоційний підбір саундтреків у програмі.
3. Найкраще із двох популярних програм оркестру із саундтреками Ганса Циммера, які користуються шаленим попитом у публіки.

6 червня у Національній філармонії України в рамках циклу «Орган нон-стоп» відбудеться концерт соліста Національного будинку органної та камерної музики України Максима Сидоренка (орган).

Те, що Йоганн Себастіан Бах писав музику для органа – не новина. Якби попросили назвати найпершу асоціацію із органною музикою, то більшість із нас назвали би, мабуть, знаменитий бахівський твір Токата і фуга ре мінор. Його чули навіть ті, хто не знає, хто його автор. А от органна музика українських композиторів – тут вже інтрига. Дмитро Бортнянський і Максим Березовський не писали для органа, але Максим Сидоренко зробив перекладення їхніх творів для цього інструмента. Якщо ви сумніваєтесь в доцільності органного перекладення знаменитого шедевру Березовського, хорового концерту «Не отвержи мене во время старости…», – приходьте на концерт!

Родзинкою програми стануть твори двох сучасних українських композиторів, створених спеціально для орана, – Святослава Луньова та Віктора Гончаренка.