Інвестувати у брендові сумки – ви готові до такого? А чи готові ви відвідати виставку, на якій будуть представлені легендарні сумки? Напевне, але от питання – хто б міг влаштувати в українському місті таку виставку? Журналістка, авторка матеріалів про дизайн і візуальну культуру Ірина Белан відвідала виставку сумок у Бельгії та ділиться своїми враженнями і думками.

Я не адепт принципів Макіавеллі. Але послідовники італійського мислителя іноді захоплюють креативним втіленням у життя його постулатів, наприклад, «мета виправдовує засоби».

Говорять, що з десяток років тому компанія Louіs Vuіtton розсилала найвульгарнішим, найнестильнішим та найбезглуздішим інфлюенсерам сумки Guccі. Так вона формувала у публіки стабільний зв’язок між сумкою Guccі та несмаком.

У цій історії, яку, навіть якщо її і не було, потрібно було б вигадати, мене зачаровують два факти. По-перше, нестандартний хід маркетологів Louіs Vuіtton. По-друге, те, що вони обрали саме сумки. «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти» – рудиментне правило. «Покажи мені свою сумку,  і  я скажу тобі, хто ти».

Напередодні Нового року у Гасселті, столиці бельгійської провінції Лімбург, у Музеї моди (Modemuseum Hasselt) відкрилась виставка «Bags: Іnsіde Out». Вона умовно складається з трьох частин: історія сумок, культові сумки, розповідь про їх виробництво. Найгарячішими для мене виявились саме культові сумки.

У 1956 році принцеса Грейс Келлі сумкою від Hermes прикрила живіт, щоб приховати свою вагітність. Цю сумку їй подарували за два роки до того, коли вона була ще не принцесою, але вже голлівудською зіркою, відомою завдяки участі у стрічках Альфреда Гічкока. У 1977 році улюблена модель Келлі була офіційно названа на її честь. Одну сумку виготовляють приблизно 25 годин. Охочих купити Kelly заносять у список очікування, яке може затягнутися на рік. Найдорожча сумка цієї моделі з крокодилової шкіри була продана на аукціоні за 125 тисяч доларів.

Сумка Laіt de Coco з’явилась на публіці під час показу Chanel восени 2014 року. Кумедна сумка зі срібляної шкури ягняти – це данина поваги засновниці бренду, Коко Шанель. Дослівно назва перекладається як «Кокосове молоко» або «Молоко Коко». Я знайшла одну із сумок на онлайн аукціоні – 6995 доларів. А ще натрапила на цікаву статтю з порадами про інвестування у сумки. Люди інвестують в сумки – до цієї новини мені ще потрібно пристосуватися.

У 1995 році Бернадетт Ширак, на той час перша леді Франції, звернулась до компанії Dіor у пошуках подарунка для леді Діани, яка приїжджала до Парижа на відкриття виставки робіт Поля Сезанна. Dіor запропонували їй модель, яка на той час називалась Chouchou. Після того, як леді Ді зробила її однією з найбажаніших сумок у світі, модель перейменували на Prіncess. Ще пізніше – на Lady Dіor. У різні часи її амбассадорками були справжні леді – модель, співачка та жінка екс-президента Франції Карла Бруні, модель та актриса Моніка Белуччі, актриса Маріон Котіяр.

А зараз цікавий факт, якій не має прямого зв’язку із самою виставкою. До Гасселта її привіз легендарний музей Вікторії та Альберта. Гасселт – місто, де живе 79 524 людини. Ви можете уявити, щоб лондонський музей Вікторії та Альберта, паризький Лувр або нью-йоркський МоМА щось привіз у Конотоп, Бердичів або Дрогобич? Чому – ні?

Тому що, по-перше і найголовніше, – у цих містах не існує виставкових просторів, які можуть гарантувати безпеку, освітлення й все те, що називають необхідними умовами експонування. І публіку вони теж не можуть забезпечити. У нас не заведено ходити до музеїв вихідними усією сім’єю, проводити там квести або уроки. Не тільки і не стільки уроки малювання або мистецтва, але уроки історії, біології, релігії тощо.

У мене немає песимізму, зовсім немає. Зовсім від слова «взагалі». Ми – нація з широко відкритими очима. У наших силах зробити все, щоб наші очі мали на що дивитися.