Український щоденник, квітень Лимарєва, Полісся Котлярчука та «БЖ-АРТ» у «Совіарті» – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші виставки столиці.

Український дім (вул. Хрещатик, 2)

Виставковий проєкт «Український щоденник 2022–2023» представляє 375 робіт від 81 художника, створених під час повномасштабного вторгнення. Тема рисунків – російська воєнна агресія. До проєкту також долучено ретроспективу рисунків, близьких до тематики виставки «Український щоденник 2022–2023», та есеї. Реалізується виставка в рамках відомого проєкту «А4, кулькова ручка» – щорічного українського художнього конкурсу рисунків кульковою ручкою на офісному папері, започаткованого 2006 року, призупиненого з 2020 року і відновленого 2024-го. Цьогорічний формат щоденника передбачає особистий погляд митця. Кожен із рисунків, де зафіксовано концентрат емоцій і почуттів, – документ, що має велике значення для осмислення часу, в якому нам довелося жити.

Арт-фундація «Дукат» (вул. Володимирська, 5)

1 квітня, у 95-ту річницю від дня народження Анатолія Лимарєва, відкрилася виставка його живопису і графіки «Квітень» з родинного зібрання. Радянський офіціоз Лимарєва не любив і відштовхував, художник не мав постійної роботи й жив дуже скрутно. Але його любили друзі, й сьогодні у тих, хто згадує «Тошу», світліють обличчя. Цією любов’ю і добротою зігріта пам’ять про тонкого, майстерного, але беззахисного художника. А він сам дуже любив світло, досліджував його природу, намагався передати у своїх роботах різні стани природи та ефекти освітлення. Його роботи живі, рухливі, поверхня фарби немов тече, мерехтить. І за кожним мазком – велика праця художника-дослідника.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)

Андрій Котлярчук – мистецтвознавець і знаний фотограф, працює зі справжньої плівкою, що зараз вже екзотика, та старовинним об’єктивом. На виставці його фотографій «Поліські містерії» – результат «пленерів» у Поліссі, серед прадавньої природи та автентичної культури. Андрій Котлярчук мандрує і фотографує там понад десять років. На його світлинах – «люди, яких не торкнулася глобалізація, їхні містичні обряди, справжні джунглі диких лісів, які ніколи не знали сокири, архітектура поліських садиб та побутові речі поліщуків. Окремим блоком виділене питання наступу природи на покинуті селища Чорнобильської зони», – пишуть організатори. Є в цьому циклі й про наступ на Чорнобильську зону рашистів – розбитий танк на головному фото.

Совіарт (Андріївський узв., 22-а)

Засновник «Совіарту» Віктор Хаматов пішов із життя рік тому, і роботу центру сучасного мистецтва було призупинено. Колективна виставка «The Way of Power» відкриває новий етап життя легендарної галереї. Ретроспективна виставка присвячена 30-річчю Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-АРТ», яскравого феномену у культурі України. Свої роботи представили майже двадцять членів «БЖ»: Леонід Бернат, Андрій Гуренко, Матвій Вайсберг, Владислав Шерешевський, Василь Татарський, Наталія Мудрук та інші. Святослав Подлевський, автор концепції проєкту, розповідає: «Одне із завдань виставки – спробувати знайти певний змістовий, естетичний і семіотичний консенсус між цими всіма картинами та скульптурами. Я для себе як мистецтвознавець поставив завдання виявити приховані зв’язки, які, можливо, не були ще артикульовані, прописані. Я хочу візуалізувати їх, підштовхнувши дослідження “БЖ-АРТ”».

Шоколадний будинок (вул. Шовковична, 17/2)

«Сон – Пробудження» – персональна виставка живопису Дмитра Доценка, якою відновив роботу Мистецький центр «Шоколадний будинок». «Представлені роботи були написані протягом 2020–2024 років, – розповідає автор. – У них паралельно співіснують дві емоційних лінії, пережиті за цей час. У першій – занурення та намагання пізнати й усвідомити себе якомога глибше в особистісному сенсі. У другій – боротьба за національну ідентичність та відчуття приналежності до великого, унікального, а головне свого культурного пласта, осередку, перебування в якому дає сили та відчуття ґрунту під ногами». Як відомо, Шоколадний будинок знаходиться в урядовому кварталі. Потрапити до нього можна тільки за перепусткою. Про індивідуальні та групові відвідування краще домовитися з художником на ФБ-сторінці Dmytro Dotsenko. Виставка триватиме до червня.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

До 10 квітня продовжено виставку живопису Саші Макарської «Полотно: Лють/Надія/Любов» – затишної, теплої, наповненої любов’ю, попри весь жах навколо. На полотнах: перший трамвай, що пішов після блекауту, дикі коні зі степу на Сході, терикони, дорога на Полтавщині… «“Вихоплюй, замальовуй важливі для себе речі, щоб розповісти про них близьким”, – так вирішила художниця Саша Макарська на початку повномасштабного вторгнення. Саме тому її роботи про різне: велике і, здавалося б, незначне. Вони про те, за що тримається людина в час війни. Про почуття люті, яке штовхає нас вперед, про надію – дороговказ у майбуття, і про любов, що надихає та дарує радість навіть у важкі хвилини», – пишуть організатори.

РА (вул. Б. Хмельницького, 32)

На виставці «N22» українська художниця TOCHI представляє макети скульптурних робіт, продовжуючи свої творчі пошуки у напрямку Безформенності. «Художниця прагне синтезувати скульптуру і підсвідомість глядачів в аналітично-емоційній подорожі, не зачіпаючи звичний фігуратив, форму, предмет, – пояснюють організатори. – Макети скульптур виконані з воску як нагадування про тлінність і крихкість буття. Тому авторці вдається дуже легко та елегантно передавати світ особистих емоцій, особливого бачення природи й навколишнього світу, стосунків, взаємовідносин».

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Художника-монументаліста Олексiя Возіянова цiкавлять експерименти з формою та кольором, монументальна творчість, акварель, але пріоритетом для нього є робота з дошкою та левкасом, оскільки ці матеріали поєднують можливість міксувати традиційні фольклорні мотиви з монументальним мистецтвом та дизайном. Художник у творчості спирається на візуальні традиції та техніку іконопису, трансформуючи їх у сучасне мистецтво.

Галерея протестного мистецтва Музею Майдану (вул. Липська, 16)

Ольга Рондяк, художниця американського походження з українським корінням, привезла зі Сполучених Штатів картини, скульптури та інсталяції, створені під час російсько-української війни. Особливу увагу вона приділяє традиційним українським лялькам-мотанкам, переосмисленим із погляду сьогодення. Ольга намагається подолати розрив між вишивками своєї бабусі, створеними під час Другої світової війни в ув’язненні в ГУЛАГу, і своїми сучасними українськими портретами та скульптурами.

Будинок актора (вул. Ярославів Вал, 7)

Благодійний фонд «Сучасна Україна» реалізує проєкт арттерапевтичної підтримки жінок, які втратили на війні чоловіків. Відкрилася вже сьома виставка «Малюю серцем», кожна картина – це історія кохання, історія продовження життя після важкої втрати. Жодна авторка раніше не малювала, і дивно, якими майстерними можуть бути картини аматорок. Втім, цей проєкт не про технічну майстерність, найголовніше у ньому – пам’ять про коханих і внутрішня сила жінок.

Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе (Андріївський узв., 21)

Фаховий коледж мистецтв та дизайну КНУТД започатковано 1959 року як Республіканський заочний технологічний технікум. Той час було ознаменовано відбудовою України після війни та початком розвитку вітчизняного промислового і побутового дизайну. Пройшло 65 років плідної праці. На ювілейній виставці представлені роботи Дмитра Коваля (куратор проєкту), Максима Мазура, Тетяни Саєнко, Єлизавети Мазур, Олександри Христофорової, Катерини Попович, Анастасії Казнодій, Олени Гончаренко та інших митців.

Мала галерея Мистецького Арсеналу (вул. Лаврська, 10)

Лабораторія сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» представляє довготривалий проєкт «Практики розпізнавання». Це освітньо-виставкова програма, через яку разом із молодими художниками і художницями куратори досліджують та осмислюють виставкові проєкти 1990-х років та їхній контекст. Фокус першої частини проєкту – виставка «Дефлорація», яка відбулася 1990 року у львівському Суспільно-культурному центрі ім. Леніна. Відома спочатку невеликому колу людей, «Дефлорація» з часом стала феноменом як для сучасників, так і для майбутніх поколінь. Учасниці виставки: Оля Єрємєєва, Єва Кафідова, Настасія Лелюк, Марія Матяшова.

Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 2)

У музеї відкрилася виставка до 100-річчя від дня народження відомого художника-кераміста Валерія Протор’єва «Простір доброти». Ювілейна експозиція представляє близько 180 творів Валерія та Надії Протор’євих, талановитого подружжя митців художньої кераміки, які разом працювали на Васильківському майоліковому заводі. Це майже половина творчого доробку художників, який зберігається в музейній колекції. Центр виставки – відома серія керамічних творів Протор’євих з авторською назвою «Добрі звірі». Виставка триватиме до 30 червня.

НАОМА (Вознесенський узв., 20)

У виставковій залі Художнього музею НАОМА до 15 квітня триває виставка робіт відомого українського художника Володимира Марусенка «Повернення майстра». Володимир Марусенко 1972 року закінчив Київський художній інститут (НАОМА), вчився у Володимира Костецького, Олександра Сиротенка і Тетяни Яблонської. Кілька років сам працював викладачем у КХІ. У доробку художника переважають портрети та сюжетні твори, ікони. «Вся його творчість – це палка спроба прорватись за грань видимої форми, туди, де зачаїлася істинна природа речей…» – написав про Марусенка мистецтвознавець Станіслав Бушак. Роботи, представлені в експозиції, охоплюють період 1968–1980 років.

НАОМА (Вознесенський узв., 20)

Ще одну виставку у Художньому музеї НАОМА проводить кафедра сценографії та екранних мистецтв. Це звітна виставка студентів «Простір у часі», на якій представлено макети, ескізи до театральних вистав і кіноескізи. Експозиція охоплює майже півстоліття існування навчально-творчої майстерні сценографії, заснованої професором Данилом Лідером, який впродовж багатьох років очолював театрально-декораційне відділення. Виставка триватиме до 15 квітня.