Шерешевський, Балибердін, Богуславський, Гукайло, сад волі, культфронт і Азовсталь – «Інший Київ» анонсує найцікавіші київські виставки першого тижня осені.

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

Владислав Шерешевський примхливо поєднав у своїй творчості та поведінці модернізм (як мистецтво сміливості та провокації), постмодернізм (як тотальну іронію) та традиціоналізм (а як ще назвати його працездатність, пробудження на світанку та щоденне вперте малювання)? Виставка «На часі?», що проходить в історичних залах, «музейному лабіринті», є великою, багатошаровою, провокативною (останнє стосується кожної виставки Шерешевського). Вона – про мистецьку віртуозність, трикстерську насмішкуватість, швидкий розум і легкий гумор, а ще про небайдужість, тому що Владислав Шерешевський вміє говорити легко про серйозні речі.

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

Ще одна виставка там же – «Симфонія форм», на якій представлено скульптуру Дениса Ісакова. «Денис Ісаков володіє унікальною здатністю матеріалізувати гармонію симфонії в скульптурі, – пишуть організатори. – Його пластика у процесі творення набуває рис мелодій: від сонат до грандіозних композицій для оркестру. Про що оповідають ці мелодії? Тематика їх нетривіальна. Біблійні сюжети, індійські легендарні епоси, шедеври образотворчого мистецтва та архітектури – митець знаходить відповідні інтерпретації та матеріали для кожного з художніх наративів».

Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 2)

Ювілейна виставка Володимира Балибердіна «Художник і час» представляє кілька десятків творів різних періодів, які дають можливість глядачеві побачити, як еволюціонувала авторська стилістика та техніка. Це скульптури із серій «Папороть», «Емоції», «Янголи», «Крила» та інших, а також прикраси з різьбленим перламутром, бивнем слона та мамонта тощо. Знаковими експонатами виставки є роботи, створені за останні три роки. Зокрема, прикраси із серії «Пам’ять Серця», які були зроблені навесні 2022-го з гільз, зібраних з-під Ірпеня та Бучі після звільнення Київщини від російської окупації. Володимир Балибердін близько 50 років працює у галузі декоративно-прикладного мистецтва, багато років очолює секцію декоративно-прикладного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України, виступає куратором виставок і пленерів.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)

Виставка живопису львівського митця Володимира Богуславського «Малярство» «спробує примирити реалізм з абстракціонізмом, а прагнення до визначеності – з відносністю усіх на світі речей», – написали організатори. І дійсно так, в експозиції поєдналися роботи різних років у різних стилях і жанрах (фрагмент – на головній світлині). Це, власне, те, що було у майстерні художника та могло швидко приїхати до Києва. В майстерні зберігалися, як виявилося, скарби. Міські види, які здаються львівськими, але ось за дахами – море. Натюрморти, які хочеться назвати «синя пляшка, глечик і компанія», бо автор компонує з ужиткових предметів щораз нові композиції. Квіти, які наче реальні, а наче й абстрактні, та власне абстракції, які відкривають дверцята до власного космосу художника. І все огортає дивний колір, відтінки синього та пурпурного – від світлого дзвінкого до оксамиту нічного неба.

Галерея «Лавра» (вул. Лаврська, 7-б, вхід із пров. Лаврського, 9)

У просторі «Мистецтво без меж» триває виставка «Сад волі», спільний живописний проєкт молодих художниць з різних міст України. «Інна Харчук, Наталя Брічук, Міра Бачкур та Ліза Жданова розмірковують над тим, звідки жінка сьогодні може черпати ту внутрішню силу – волю до життя, яка формує її як особистість, дарує наснагу та створює те внутрішнє світло, що емоційно осяює цей нелегкий шлях, де кохання та зради, любов та ненависть, спокій та війна переплітаються у сувій почуттів, спогадів та мрій, який називається життям», – розповідають організатори.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 26)

Віктор Гукайло (1948–2023) – український графік, художник книги, сценограф, дизайнер. «Виставка присвячена одному з важливих аспектів творчості Віктора Гукайла, а саме – феномену перевтілення. Представлено твори, що розкривають трансформаційно-перформативне кредо його творчості. Йдеться не лише про метафорично насичені висловлювання у Київському театрі ляльок. Увагу привертають сюжетні вектори його робіт, пов’язаних із перевтіленням. Сюди належать твори, присвячені інтерпретаціям “Перевтілення” Кафки, “Щуролова” Даля, а також фундаментальним міфічним наративам, котрі є оригінальною спробою митця розкрити ключові суспільні процеси в Україні. На виставці також здійснено спробу відтворити метафізичну віртуальну лабораторію митця, з якої Віктор Гукайло черпав своє натхнення», – розповідають організатори.

Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13-а)

Розпочався персональний проєкт Максима Ходака «Культфронт». «Художня практика Максима зосереджена на дослідженні історії, інтернет-культури та кінематографу крізь призму сучасної політичної ситуації, – інформує Voloshyn Gallery. – Через критичну оптику він переосмислює радянську спадщину в пострадянських умовах своєї країни. На виставці представлені роботи, створені у 2023–2024 роках, серед яких скульптури та графічні роботи».

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Марія Левитська, театральна художниця, представляє персональну виставку «Азовсталь. Полонені. Заручники війни». Дамо їй слово: «2022 рік. Я опинилася з дитиною в Празі. Ми пішли до музею святої Агнешки – готичної скульптури та живопису. Там я побачила старовинні дерев’яні скульптури: Мадонна з немовлям, а у немовля обламані ручки, ніжки. П’єта, а у Христа обламані ноги. Я відчула – це про нас. Про війну в Україні. Про наших понівечених дітей, людей. Про Маріуполь ще майже не було ніякої інформації. Були уривки відео захисників Азовсталі. Я не могла їм допомогти нічим. Просто двору, біля сміттєвих баків я почала малювати свій біль». Вже після того, як захисники Азовсталі здалися у вимушений полон, у Національному музеї медицини відкрилася виставка робіт Марії Левитської, яку відвідали дружини та матері полонених азовців. «Одна жінка обернулась до мене і спитала: “А про полонених можете намалювати?” – “Я спробую…”», – згадує художниця.

Бібліотека імені Миколи Гоголя ЦБС Голосіївського району Києва (вул. Велика Васильківська, 136)

За результатами відбору кураторської групи відкрився фотопроєкт «Імпресія життя». До експозиції увійшли роботи українських та іноземних фотографів, «що базуються на відтворенні безпосереднього враження від об’єкта споглядання, тобто це – фотоімпресіонізм, де основна задача митця відтворити суб’єктивне бачення». Засновник і куратор проєкту Валерій Лещинський вважає: «Це арттерапевтичний проєкт, котрий зараз дуже потрібен українському суспільству». Кожен учасник фотосалону може самостійно, на вільних і договірних умовах, реалізувати свої роботи за донат на підтримку ЗСУ.

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

Проєкт «Моя планета» презентує творчий шлях чернігівського художника Олексія Потапенка від 1960-х років і до сьогодні, його формальні та пластичні пошуки, процес формування культурної ідентичності й звернення до української тематики. Експозицію поділено на п’ять тематичних частин: Українські сузір’я, Моя земля, Українські символи, Українські свята, Графіка. «Кожна із них розкриває певну грань зацікавлень художника українським світом – буття-повсякдення, звичаї, обряди, традиції, сакральні об’єкти. Усі вони формують єдиний простір “планети” Олексія Потапенка», – розповідають організатори.

Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе (Андріївський узв., 21)

1 вересня у музеї відриється виставка скульптур Hisoshi Art Studio. Представлено скульптурні об’єкти, що втілюють естетику апсайклінгу, роботи з профільного металу та скловолокна. Центральна інсталяція, «Трон з 200 металевих дронів» – симбіоз мистецтва та соціальної відповідальності, покликаний привернути увагу до збору коштів на FPV для ЗСУ. «Митці Євген Сопко, Дмитро Шиянов та Іван Бєлов переосмислюють індустріальну естетику, створюючи унікальний діалог між функціональним минулим матеріалів та їхнім новим мистецьким втіленням, – пишуть організатори. – Їхні роботи поєднують технічну майстерність з художньою візією, пропонуючи свіжий погляд на можливості скульптури в сучасному українському мистецтві».