«Копаний м’яч» – чи не найкраща книга про історію українського футболу, що мені досі траплялася. Денис Мандзюк узявся до праці з великим запалом і капітально проштудіював періодику того часу.
Ця копітка робота породила на світ Божий не тільки якісний футбольно-історичний твір, а й яскравий зріз того колоритного життя на Галичині, яке існувало до приходу на ці терени так званих “других совітів”.
Співіснування трьох народностей в краї – поляків, українців та євреїв – попри дуже непрості стосунки між ними було гармонійним, як би парадоксально це не звучало, і надало західноукраїнській культурі яскравого забарвлення. А piłka nożna чи «копаний м’яч», як ми бачимо з книжки, слугував здоровим способом суперництва між етнічними групами, утилізації адреналіну, тестостерону та інших «войовничих» гормонів.
Єдине, що можна закинути автору – це досить одноманітний стиль викладеного матеріалу, у значній мірі – статистичного. На мій погляд книжці дещо не вистачає динаміки. Вона по суті є хронікою, тому буде точно цікава справжнім поціновувачам історії вітчизняного футболу, а от пересічний вболівальник-читач, перейшовши її “екватор”, може втомитись від монотонного літопису – 1927, 1928, 1929… – і почати раз у раз позіхати. Втім, як вже було сказано, йому за розраду слугуватиме опис нюансів тогочасного життя і добірка фейлетонів.
Денис Мандзюк. «Копаний м’яч». Коротка історія українського футболу в Галичинi 1909-1944». – Видавництво Старого Лева, 2017
Текст: Володимир Верб’яний