На Андріївському узвозі встановили новий пам’ятник Миколі Гоголю – молодому. Автор, відомий український скульптор Борис Довгань, пішов з життя 2019 року. До цього він устиг заповісти Гоголя в дар місту і відкрити пам’ятник Олександру Вертинському («П’єро») там же, на узвозі. Тепер місто, як це у нас водиться, кинулося ламати списи, думки щодо пам’ятника поляризувалися від «бездарно, жах» до «який чудовий». In Kyiv зібрав кілька найяскравіших опіній.

(-) Євген Карась, галерист, колекціонер, арт-менеджер:

Я не оцінюю творчість скульптора, а тільки 4 характеристики окремо взятої скульптури:

* рівень скульптури – дуже погано;

* архітектурно-просторове рішення – дуже погано;

* сюжет/ідея – дуже погано;

* фахова легітимність розміщення артефакту у суспільно-значущому місті – дуже погано.

Подивився творчість скульптора – багато мені подобається. Він не визначний, але професійний, іноді цікавий але вторинний. Не впізнаваний стиль, не сформував власну скульптурну пластику і художню філософію. Іноді попадає в модерн/сецесію, частіше в типову пластику 60–70-х, але дуже якісно. Я не знаю, хто, як і що було зроблено саме з цією скульптурою, але там все погано.

(-) Едуард Потапенков, художник:

Насаждаемый уровень – лирическое абсолютно позитивное украшательство… Это если не говорить о сомнительном профессионализме и схематозе.

(+) Лада Лузіна, письменниця:

На Андреевском спуске появился памятник Гоголю. И как ни странно – лично мне он понравился. Понравилось, что установили его под Замковой (Лысой) горой, неподалеку от памятника Булгакова – теперь два главных литературных мистика нашей земли, учитель и ученик, могут помахать друг другу рукой. Понравилась поза довольного Гоголя слегка «напідпитку». Учитывая, что при жизни Гоголь был закрытым и по большому счету несчастным человеком – мне понравилось, что хоть после смерти он так доволен и счастлив. … На мой взгляд это памятник тому 20-летнему Гоголю-сказочнику, который писал «Вечера на хуторе» легко и радостно, как безделицу, не подозревая, что эта сказочная безделица сделает его знаменитым. А не памятник Гоголю за 30, который мучительно страдал от собственного литературного перфекционизма.

(+) Едуард Межул, художник, педагог:

Мені дуже сподобався образ М. Гоголя у виконанні видатного скульптора Б. Довганя – тут письменник, який дуже любив Україну, зображений дуже позитивно. Підтримую й скульптуру, й місце встановлення.

(+) Юлія Захарчук, мистецтвознавиця:

Думки кардинально розділились. Я неодноразово писала статті про Бориса Довганя, він друг моєї родини і мій особисто. Гірко було читати деякі дописи. Над образом молодого Гоголя він працював пів життя. … Борис Довгань – корінний киянин, він досконало знав творчість Гоголя і мав повне право зробити свою версію пам’ятника. … Коли б ви знали особисто автора – чесного майстра, інтелігентну, іронічну, високоінтелектуальну людину, яка за радянських часів могла реалізувати себе тільки замовленнями на кладовищах, бо не давали йому поставити жодної навіть декоративної скульптури, – багато з вас би витримали паузу, подумали, придивились, перед  тим як «рубати з плеча».

Фото: Євген Карась