Виставка «Кісмет йорган. Тепла матриця поколінь» – третій етап багаторівневого проєкту «Крізь віки: набута батьківщина», присвяченого Року історії та культури литовських татар 2021. Ми вже бачили виставку, яка розповідала про історичний шлях кримських татар від Криму до Литви та про непросте повернення депортованого народу до Криму у 1990-ті роки. Відвідали виставку про воєнно-дипломатичні зв’язки татар, литовців та українців. Сьогодні у Музеї українського народного декоративного мистецтва – мабуть, найяскравіша частина проєкту, його кульмінація: художники досліджують «татарську» матрицю.
Вираз «кісмет йорган» складається з двох слів: «доля» та «ковдра», «ковдра долі», і тут він перетворився на метафору національної пам’яті. Доля визначена Аллахом, але кожен яскравий клаптик старовинної ковдри, зшитої теплими працьовитими руками, – це один із «пазликів» пам’яті та одна з можливостей на довгому і складному шляху.
Що таке «татарськість», як можна унаочнити самоідентифікацію народу, з одного боку, а з іншого – виразити сторонній погляд на татарську культуру, історію, своєрідність? Олексій Аполлонов пригадує Грюнвальдську битву, в якій татари під орудою Джелал ад-Діна виступали союзниками поляків та литовців проти Тевтонського ордену. У живописі Олени Придувалової постають кримські пейзажі: чорне-синє море, мерехтливе сонце, вітер над пагорбами, й ми добре тепер розуміємо, що значить втратити дорогу землю.
Віргінія Кірвялєнє створила грізні татарські щити з неочікуваних матеріалів, і в експозиції взагалі багато дивних технічних ходів. Група митців «Білі молі» представила апетитний натюрморт з чебуреком – інсталяцію з валяних та тканих об’єктів. Алла Жмайло зробила «вишивку» чорними пакетами для сміття на сітці-рабиці та композицію здекора автомобільних покришок «Що приховує марама» (марама – жіноче покривало на голову).
Група митців «Білі молі» представила апетитний натюрморт з чебуреком – інсталяцію з валяних та тканих об’єктів. Сяють золотом куполи татарського міста на тлі блакитного київського вікна (за вікном – Лавра) у Аушри Ясюкявічютє, «Козячу історію» розповідає Аушра Клєйзайтє, а Давид Шарашидзе – історію вічну, про гранати, криваво-червоний символ півдня.
Марно намагатися перерахувати всі експонати великої литовсько-української виставки, ініційованої Міжнародним інститутом культурної дипломатії та урочисто відкритої за участю Посла Литовської Республіки в Україні Вальдемараса Сарапінаса. Окрім названих авторів роботи представили Арвідас Алішанка, Жідрє Рідулітє, Саулє Урбанавічютє, Владас Лісайтіс, Тетяна Кисельова, Гія Міміношвілі.
Є тут і традиційні техніки, й сучасне мистецтво, і дизайн, і навіть литовський документальний фільм «Каблучка вірності» з архіву Литовського радіо та телебачення (LRT). «Кісмет йорган» – не тільки художнє видовище, а й семіотичне дослідження, у якому національна ідентичність кримських татар розкривається через зовнішню рецепцію. Татарський код постає в історичній та культурній складності, а «доля» стає матрицею з відкритими можливостями.
Що: «Кісмет йорган. Тепла матриця поколінь»
Де: Національний музей українського народного декоративного мистецтва, вул. Лаврська, 9, корп. 29
Коли: 1–30 жовтня; середа – понеділок 10:00–18:00, вівторок вихідний.
Текст: Марина Полякова
