Донецькі лабіринти Мінотавра, фіналісти(ки) МУХі, українсько-корейські фотографи, оголене тіло у бісквіті та дачний щоденник – Марина Полякова розповідає про найкращі виставки тижня.
Інститут проблем сучасного мистецтва (вул. Є. Коновальця, 18 д)
ІПСМ спільно з ГО «I-Do Lab» в рамках виставкової програми «Театр без театру» представляють проєкт Федора Александровича та Ольги Данилюк «Візит до Мінотавра». Сергій Васильєв, театральний критик, журналіст і педагог пояснює, що ідея проєкту «Театр без театру», розпочатого понад десять років тому, полягала у приверненні уваги публіки до професії художника-сценографа, робота якого надзвичайно важлива для театрального дійства, але її подробиці, тонкощі найчастіше залишаються в тіні режисерського рішення спектаклю та акторської гри. Спочатку у проєкті намагалися показати нездійснене – нереалізовані з різних причин творчі знахідки. Далі концепція розширилася, була проведена серія виставок, у тому числі великих колективних, і от тепер – Александрович / Данилюк, декорація як інсталяція. У виставковому залі ІПСМ відтворено простір постдокументальної вистави Ольги Данилюк «Contact Line», створений режисеркою разом зі сценографом Федором Александровичем. Вистава сучасними драматургічними засобами на перехресті театру, документалістики та імерсивності розповідає реальні історії молодих людей, що опинилися по різні боки лінії розмежування на Донбасі. На думку художника-постановника (тут багато живопису Александровича), саме на цій лінії – у лабіринтах окопів, напівзруйнованих будинків, розстріляних промзон – сьогодні живе, шукаючи нових жертв, нової крові, міфічне чудовисько, Мінотавр. Триватиме виставка до 26 листопада.
М17 (вул. Антоновича, 102-104)
Центр сучасного мистецтва М17 та Щербенко Арт Центр у восьмий раз проводять виставку фіналістів(ок) конкурсу Молодих українських художників(ць) (МУХі) 2021. Це поліфункціональний проєкт, який підтримує молоді таланти на етапі їх становлення. Міжнародною комісією експертів цього року відібрані такі майстри: Настя Діденко (Київ), Юлія Захарова (Київ), Олександра Кадзевич (Одеса), Олена Ковач (Луцьк / Краків), Ольга Кузюра (Мостиська / Львів), Зоя Лактіонова (Маріуполь / Київ), Анна Мананкіна (Харків), Павла Нікітіна (Київ / Брно), Олександр Сіроус (Харків / Київ), Марія Стоянова (Київ). Виставка доповнена освітньою програмою – записи заходів у рамках триденного форуму 12–14 листопада можна побачити на сторінці М17 у Фейсбуці. Також Щербенко Арт Центр презентує книгу «МУХі 2009–2021», що висвітлює 12-річну історію конкурсу і фіксує зміни та тенденції у молодому мистецтві. Триватиме виставка до 15 грудня.
Арт-завод «Платформа» (вул. Біломорська, 1)
Фотовиставка «Зміна та варіація» – четверта виставка сучасного мистецтва Кореї та України – KUCA (Korean and Ukraine Contemporary Art Exhibition). Вона придумала для взаємного розширення кругозору мистецького середовища двох країн, культурні зв’язки між якими, чесно скажемо, не дуже явні. «Коли однакові зміни мислення та відмінності в перспективі накопичуються між окремими особами, і коли поступово перевищується внутрішня межа пізнання, між людьми відбувається фундаментальна якісна зміна, і проявляються певні характеристики кожної особистості», – каже Сонгте Джонг, куратор KUCA. Ну що ж, будемо сподіватися на такий кумулятивний ефект. З нашої сторони у виставці беруть участь двадцять митців, серед яких ГОРСАД Київ, Яна Бачинська, Олексій Товпига, Анастасія Некипіла, Дар’я Сенчихіна, Микола Гладкий та інші, з корейської сторони – п’ятнадцять фотографів.
Щербенко Арт Центр (вул. Михайлівська, 22 в)
Персональний проєкт львівської художниці Kinder Album сполучає олійний живопис та кераміку, з якою мисткиня активно працює останні роки, використовуючи глину шамот і техніки глазурі та бісквіту. І олія, і кераміка позначають новий етап творчості Kinder Album, порівняно з малюнком на папері та ліпкою з «дитячого» пластиліну soft clay. Живопис і скульптура – засоби вираження, що передбачають більшу тривалість та складнішу етапність виконання, які свідчать про «дорослішання» художниці, хоча в її творах завжди зберігається флер наїву та несерйозності. Головний образ, що поєднує роботи та є камертоном всієї виставки, – оголене тіло, що сполучається із різноманітними об’єктами, культурними відсиланнями, реквізитом і декораціями.
Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)
Іван Айвазовський (вісімнадцять творів!), Іван Шишкін (графіка!), Зінаїда Серебрякова, Василь Тропінін – виставка «У вимірі часу» представляє класику до 99-річчя від заснування музею. Це перший із запланованих трьох проєктів у рамках програми «Музей відкриває фонди» до 100-річчя музею, яке будуть святкувати наступного року. Київська картинна галерея володіє значними монографічними колекціями «програмних» творів, однак лише невелику частину їх відвідувачі можуть побачити щодня в залах. Програма «Музей відкриває фонди» має на меті ширше розкрити колекцію. Виставка триватиме до кінця року. У її рамках відбудуться тематичні лекції та екскурсії, слідкуйте за анонсами музею.
Водолікарня (вул. М. Попудренка, 34)
«Дачний щоденник. Хороша виставка. Супер» – це виставка, на якій можна побачити роботи художників «ательєнормально» з України та KAT18, Touchdown21, журналу Ohrenkuss з Німеччини. Влітку пройшла резиденція «Дачний щоденник», під час якої «ательєнормально» жили у парку Беремицьке Чернігівської області, КАТ18 працювали в своїй майстерні в Кельні, Ohrenkuss – жили в юртах біля Потсдама у місці під назвою Nomadenland. Виставка покаже, що створили художники за дев’ять днів резиденції. Вона проходить теж на дві країни: у київській колишній водолікарні та кельнській галереї KAT18. Приходьте на виставку. Це хороша виставка. Супер.
Головна світлина: FG Kyiv Art Go