Міста, спотворені людьми, та утопічний, злитий з природою до(анти)цивілізаційний світ – в культурному центрі Imagine Point проходить виставка «В очікуванні на міста без міст» двох львівських художників Петра Сметани й Соломії Чубай.

Точніше так – одного визнаного художника й однієї початківиці, бо для Соломії ця виставка стала першим серйозним кроком на живописному шляху. Звів Петра і Соломію в одному просторі Олексій Малих, куратор проєкту «Ти не Я, але Ми Разом», де «зіштовхуються» часто доволі неочікувані художники. Соломія Чубай – дочка поета, перекладача, дисидента, художника Григорія Чубая, який дуже рано пішов з життя, та сестра музиканта Тараса Чубая. Вона відома музикантка, вокалістка, продюсерка, громадська діячка, філологиня за фахом, перекладачка… і навіть важко зрозуміти, як Соломія знаходить час на живопис. Але мистецтво для неї є такою собі продуховиною, бо створюючи вигаданий прекрасний світ вона відпочиває від турбот і проблем.

Петро Сметана – художник, який сформувався у лоні львівської школи, сьогодні є визнаним живописцем, відомим в Україні та за кордоном, завжди бажаним гостем у Києві. Зокрема, тільки вчора завершилася виставка «Коло кольорів», де були представлені пейзажні роботи Петра; раніше ми бачили його персональну виставку «Сажа», де Петро розгорнуто демонстрував промисловий пейзаж. Це одна з його головних тем, досконало розроблена.

Зовнішня стриманість при внутрішній емоційності, лаконічні спрощені форми, вишукані гами, побудовані на зближених «суворих» відтінках з раптовими спалахами бірюзи-рожевого-вохри, авторська техніка (фарби, пастозна рельєфність, аплікація) – все слугує естетизації промислових міст, де у безладі, без любові напхані заводські корпуси, труби, склади, гаражі, металеві ферми, щербаті стіни, бетонні паркани…

Живопис Соломії Чубай – світлий, радісний, дитячий, наївний. Він весь прекрасна утопія: планета, вкрита морем, горами, травами та осяяна сонцем, а між лугами й небесами тільки птахи. Ми не бачимо людей, але вони точно там є – живуть у маленьких будиночках, що майже не виділяються з ландшафту, дихають солодким повітрям, напоєним медом, співають пісні та кохають. Ви скажете: людство не може існувати без фабрик та шахт, залізниць та мегаполісів. А Соломія каже: помріймо.

Що: Петро Сметана, Соломія Чубай, «В очікуванні на міста без міст»

Де: Imagine Point, пр. Голосіївський, 86/1

Коли: 18 січня – 12 лютого; відвідини можна запланувати за тел. (097) 98 24 152