100-річчя Грудзинської, стиснуті нескінченністю, баланс і крихкість, подих акварелі та українська Бессарабія – Марина Полякова рекомендує найцікавіші столичні виставки цього тижня.
Національний музей українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 29)
Виставка «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів» присвячена 100-річчю заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Оксани Грудзинської. Представлено 100 творів видатної мисткині з музейної колекції, які показують різні грані її таланту, – декоративні вази, пласти, тарелі (на головному фото). Оксана Грудзинська – автор багатьох керамічних творів, що прикрашають міста України, інтер’єри будинків та музейні експозиції. У її творчому доробку – декоративні панно у підземному вестибюлі станції метро «Хрещатик», які стали візитівкою не тільки київського метрополітену, але й української столиці в цілому. На виставці можна побачити підготовчі ескізи та один із варіантів керамічного панно. Джерела логічності, краси, поетичності художнього стилю Оксани Грудзинської лежать в українському народному мистецтві. Підґрунтя її творчості – застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу. До дня народження художниці презентовано альбом з її творами із серії «Музейні колекції» – подарунок визначній ювілярці.
Національний художній музей України (вул. М. Грушевського, 6, службовий вхід позаду будівлі)
Триває персональна виставка Наді Каабі-Лінке, всесвітньо відомої художниці українсько-туніського походження, «Стиснуті нескінченністю». «Цей проєкт – про відчуття недосяжної нескінченності, звуження актуального простору дії. Він говорить про відсутність орієнтації у світі без горизонту, сконструйованому пустими наративами про вічність і кінець історії. Водночас він відкриває простір для програми розмов, показів та обміну думками, яка запрошує публіку заповнити порожнечу спільними почуттями й міркуваннями», – розповідають організатори. Представлені дві роботи, створені спеціально для НХМУ. Фотосерія «Стиснуті нескінченністю» демонструє оптичне звуження геометричного простору, який парадоксальним чином здається нескінченним. Інсталяція «Рай і пекло» створена у безпосередньому діалозі з історичною архітектурою музею. Вона розповідає про відчуття втрати орієнтації та здатності твердо стояти на землі. Увага: відвідування виставки: з понеділка по п’ятницю, вхід до музею о 12:00, 14:00, 16:00.
Я Галерея (вул. Хорива, 49б)
Свою першу персональну виставку в Києві скульптор Денис Шиманський назвав «Залежність». Її прийом та ідея побудовані навколо кількох понять: «На межі. Баланс. Крайність. Залежність. Стабільність. Опора/підпора. Простота. Крихкість. Підтримка. Паралельність. Резистивність», – і це слова в нотатнику автора поруч з ескізами майбутніх скульптур. «Залежність – це перш за все відчуття гостроти простору. Це гра з нашим страхом і можливістю перебування в одному об’ємі з “небезпечним мистецтвом”, яке не дозволяє нам розслабитись і бути неуважними. Один невірний рух і все може бути зруйноване, розбите, скалічене. Скульптор ризикує втратити результат своєї праці та свідомо виступає провокатором, автором і режисером такої ситуації», – пишуть організатори. Починаючи з цієї виставки, вхід до Я Галереї стає платним, 50 грн, задля підтримки артпростору і команди.
Національний заповідник «Софія Київська», зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)
Ще понад тиждень триватиме V Всеукраїнська виставка живопису «Подих акварелі». Представлено 60 робіт художників-акварелістів у різних жанрах, але об’єднує їх ліричний настрій. Поряд із краєвидами й натюрмортами – портрети видатних українців (Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Надії Білокінь, Ліни Костенко, Ади Роговцевої, Анатолія Марчука) і героїв-воїнів, які сьогодні боронять країну від російської навали. Мистецький проєкт, заснований бориспільською художницею Людмилою Степанян, п’ять років поспіль об’єднує акварелістів з усієї України.
Музей Марії Заньковецької (вул. Велика Васильківська, 121)
30 липня, у неділю, о 16:00 відкривається персональна виставка живопису українського художника болгарського походження Павла Баламаджі «Моя Бессарабія – куточок України». Павло народився у селі на Одещині, між Молдовою та морем, у спекотних бессарабських степах, де сонце розливається розплавленою бронзою. Його живопис – радісний, життєлюбний, побудований на зіткненні холодних, як морська хвиля, синіх відтінків із розпеченою вохрою, з кольорами землі, піску, цегли.