Листування, живопис-як-об’єкт, віспа війни, протистояння як стиль життя та городи перемоги – Марина Полякова пропонує добірку найцікавіших виставок Києва.
Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)
Парна виставка «Листування» об’єднала напрочуд тендітних та напрочуд дієвих жінок. Римма Миленкова – галеристка і художниця із Сум, Тамара Янович із Києва – галеристка і тепер, після своєї прем’єрної виставки, теж художниця. Спочатку вони робили щось для себе, намагаючись зібрати думки та заспокоїти нерви, а потім з’ясувалося, що це треба показати глядачам, які теж прагнуть втішитися. Римма Миленкова, перебуваючи у вимушеній евакуації за кордоном і серцем на батьківщині, почала робити колажі з непотрібної кореспонденції, яку кидали у поштову скриньку тимчасового чужого будинку у чужій країні, а також із журнальних вирізок, марок, шматочків картону… Один лист кожного дня – і зараз ми можемо їх «читати», розгадуючи символи, намагатися зрозуміти, що на душі у художниці. Тамара Янович не так давно почала працювати з денімом, на межі апсайклінгу та печворку створювати ковдри, оббивку для меблів, колажі, панно, картини, одяг, рослини (омонім «лист» у назві виставки)… Це захоплення рятувало у найтемніші дні минулої зими – з холоду і бентеги народжувалося тепло і затишок. Ця виставка одночасно нагадує дамський салон, майстерню «золотих ручок», ляльковий будиночок… Навколо тривоги й біда, а тут безпечно, адже творчість перемагає зло.
The Naked Room (вул. Рейтарська, 21)
Добігає кінця перша частина виставкового проєкту Тіберія Сільваші «Папір, олія | Стіна, папір» (побачити можна до 22 серпня). Роботи, створені 2019 року, відсилають до проблеми «невидимого» – того, що приховує будь-яке медіа, й буквально – шар фарби на папері. Фундаментальне для живопису Тіберія Сільваші питання сьогодні видається актуальним як ніколи. Світ не завжди такий, як нам здається на перший погляд. Те, що сховано, своїм невидимим для нас життям продовжує приймати участь у структурах того, що ми бачимо. Для когось головним буде те, що утворює стійку форму, а для когось – знання того, що за цими видимими формами є невидимі сили схованих знаків. Ця діалектика і є основою проєкту», – коментує автор. Друга частина «Стіна, папір» відкриється 25 серпня й буде роботою художника з живописом-як-обʼєктом та простором галереї-як-полотном.
Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13 а)
Виставка «Виставка» Олексія Сая мала відкритися 24 лютого 2022 року. Серія Bombed яка почалася ще 2014-го, – зображення ландшафтів східної України з кратерами від вибухів. «Завдяки використанню болгарки, дриля та абразиву художник майже повністю перетворив свої попередні роботи із Excel-Art серії у фактурні мапи руйнувань, що зберігають конкретний зміст, але стали майже абстрактними», – пишуть організатори. Ці роботи магічно прекрасні та разом жахливі, адже за ними постають реальні поля, дороги, ліси у віспі війни.
Софія Київська, зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)
У рамках фестивалю Bouquet Kyiv Stage відкрилася велика виставка робіт Олександра Дубовика «Протистояння». Перш за все, вона є відображенням творчого і особистого шляху самого художника: від протистояння тоталітарній радянщині до протистояння кон’юнктурі та подвійним стандартам, а сьогодні – протистояння імперському рашизму. Представлені твори як минулих років, так і нові, написані після 24 лютого, коли Олександр Михайлович залишався в Києві. Художник говорить: «Мислити так, щоб тверділа земля під ногами! Пишатися тим, що наразі ми – центр світу, центр всесвіту! Протистояти, щоб гідно пройти цей надважкий історичний шлях, який випав на долю українців. Кожному протистояти обставинам й тому, що ціннісно неприйнятно та неприпустимо. Твердо та стійко йти до переможного кінця!»
Софія Київська, Будинок митрополита (вул. Володимирська, 24)
Ще одна виставка з програми Bouquet Kyiv Stage – світлини військових фотографів-документалістів Костянтина і Влади Ліберових, створена в межах проєкту «Культура vs війна». Це сильні роботи, в них є внутрішнє світло попри біль, бруд, кров і руйнацію. Костянтин і Влада з перших днів повномасштабного вторгнення росії працюють на найгарячіших позиціях фронту. «Якби у мене була можливість ніколи не зробити цих знімків, – я би не роздумуючи погодилась. Якби мені сказали що мене ніколи не опублікує New York Times, я б з радістю погодилась. Просто краще нічого б цього не було, ніяких медіа і ніякої війни», – говорить Влада Ліберова.
PEN Ukraine (вул. Лук’янівська, 14 а)
Виставка акварельного живопису Світлани Фесенко «Городи перемоги» – про війну та антивійну, адже: «Все, що малюється під час війни, якщо не торкатися відвертої її пропаганди, є пропагандою миру, є одночасно і про війну і про антивійну. Митець – істота іноді незбагненна навіть для самого себе. Хтось не може творити взагалі у воєнний час, а хтось проривається, як відкритий шлюз. Хтось не в змозі не відтворювати нелюдське обличчя війни, хтось протидіє навалі антисенсів суто мирними, ба навіть на позір нейтральними образами. Але насправді нейтральним нечутливим не залишається ніхто. Рефлексії і захисні реакції мають у кожного своє візуальне втілення. “Городи перемоги” – це про вітальність, це про протидію живого, що проростає за будь-яку ціну і завжди, протидію тому, що несе смерть неприродну, прораховану, холодно-металеву, тому, що штучно намагається перервати перебіг життєвого циклу».
Avangarden Gallery. food&wine (вул. Січових Стрільців, 23 а)
На виставці «Між дійсністю і сном» художник Мітя Фєнєчкин презентує твори, в яких показує, як реальність вплинула на його думки та самопочуття. Інколи складно зрозуміти, де реальність, а де марення: прокидаючись від звуків сирен посеред ночі, ми знаходимо себе у проміжному стані між страшною реальністю та мирним сном. Роботи з цієї експозиції виникли з підсвідомості однієї людини, проте можуть знайти відклик у душі кожного.
