Література на івриті – насправді молода література, вона молодша за українську. Але до недавнього часу вона була «літературою патріархів». Етґар Керет змінив її статус та вираз обличчя, він зробив її легкою артистичною грою, він змусив читати книжки ізраїльських тинейджерів, а вони взагалі не мали такої звички.

На російську Керета перекладає Лінор Горалік, на українську – Андрій Бондар, – така цілковита відповідність письменника і перекладача. Різниця лише в тому, що Бондар перекладає з англійської і чесно в цьому зізнається, – каже, що Керет «глобалізований» письменник, і насправді так.
Керет пише короткі оповідання з несподіваними point’ами, саме той формат, що ідеально пристосовано до читання з гаджетів. Це іронічні притчі, розважливі, але, як кажуть читачи Керета – «чепляє»!

Андрій Бондар:  «І раптом стукіт у двері» – це максимально знущальна й іронічна книжка. Як кажуть у «Фейсбуку», він троль 80 левелу. Саме ця річ прикметна тим, що автор йде якнайдалі у своєму прагненні зруйнувати, підважити, деконструювати жанр оповідання.