Януш Гловацький – великий драматург, найсправді – класик, і це не є рітуальним перебільшенням, це термінологічна констатація.

Він походить з польського абсурду, ані із зконструйованого і відстороненого як в Хармса, ані з алегоричного кафкіанського, а саме з буденного, впізнаного: це той «upiorny nonsens polskich dni», про який писав колись Галчинський. Він поєднує парадокс і гротеск, високе і низьке, як воно відбувалося в античній комедії. Високе, роблячись смішним, не перестає бути високим, а низьке обрастає плоттю та з уявної фигури «соціального дна» перетворюється на «людське, занадто людське».

В нову книжку війшли дві п’єси (2 штуки!): «Фортінбрас забухав» – перелицьований Шекспір, «Гамлет», розказаний з точки зору принця норвезького Фортинбраса, і «жорстоке ріаліті» «Полювання на тарганів».

Олександр Ірванець: — Януш Гловацький — один з найкращих драматургів.  Його п’єси ставлять на Бродвеї, а це вже показник. Окрім того, що за них беруться театри Лондона, Берліна, Парижа, навіть у Китаї поставили, хоча там закордонна п’єса з’являється раз на десять років. Це моя третя книга перекладів Гловацького. Першою була його автобіографія, у другій — чотири із шести його п’єс, а у цій — дві, які залишилися. П’єсу «Четверта сестра», яку перекладав, у Києві грають на театральній сцені з 2007 року.

Януш Гловацький. П’єси: дві штуки. Переклав Олександр Ірванець. – К.: Лаурус, 2016.