У Київській опереті прем’єра – вистава «Квартет» за п’єсою Рональда Гарвуда (1934–2020), англійського письменника, драматурга і сценариста, а колись і актора театру. Він чимало своїх творів присвятив театральному світу, реалії якого дуже добре знав.

Пересічному глядачу завжди цікаво зазирати у шпаринку театральної завіси, підглядати, що коїться за кулісами, як насправді виглядають боги й богині сцени, у кого вони закохуються, з ким одружуються й розлучаються, що за одяг носять, де відпочивають. Але чи часто ми замислюємося, куди діваються артисти після того, як стають надто літніми для виходу на сцену? Адже мало кому вдається до останніх днів зберегти силу, здоров’я, голос, ясний зір, рівну спину для того, щоб грати на підмостках і при цьому не викликати жалість до себе. Куди розлітаються ці прекрасні яскраві метелики, як вони доживають своє життя?

Гарвуд написав щемливу п’єсу – про богадільню для старих оперних артистів. О, це розкішна богадільня: з окремими кімнатами, триразовим столом, басейном, садом, обслуговуючим персоналом. Але все ж таки треба мати сильний характер і веселу вдачу, щоб не жаліти себе – колись красивого, повного сили, з чарівним голосом, популярного, а тепер немічного, хворого і практично жебрака, який живе завдяки благодійникам. І перше правило цього притулку – ніколи себе не жаліти, насолоджуватися кожним днем, не згадуючи про втрачене.

«Квартет» – камерна драматична вистава, створена Олександром Білозубом, який один за всіх: режисер-постановник, художник-постановник, художник з костюмів. Статична декорація, яка зміниться тільки у фіналі: канапа, стіл, рослини у горщиках, портрети Моцарта і Верді на стіні. Четверо акторів – двоє жінок і двоє чоловіків, колишні колеги по сцені, неперевершені виконавці вердієвського «Ріґолетто»: Вілфред (Микола Бутковський), Реджинальд (Сергій Бондаренко), Сесілія (Ірина Лапіна) та Джин (Валентина Донченко-Бутковська). Вони сміються і плачуть, сваряться й миряться, дорікають одне одному і підтримують старих друзів.

Якщо ви вважаєте, що у постановці Театру оперети обов’язково мають співати, то «Квартет» вас здивує, – тут не співають. Але вся історія огорнута в музику, оповита нею, просякнута нею. Бо коли навіть артист втрачає молодість і голос, музика залишається з ним. І на день народження Верді квартет з «Ріґолетто» прозвучить обов’язково.

Текст: Марина Полякова

Світлини: Київський національний академічний театр оперети