Що таке український дизайн? Точніше так, що таке український дизайн у сучасному глобальному світі, де перемішані всі країни, школи, традиції, взаємовпливи та навіть сам час? Сьогодні наша колумністка, дослідниця візуальної культури й журналістка Ірина Белан порушує питання гостре, але необхідне на шляху відриву України від радянської традиції «українськості» та вбудовування у світовий культурний контекст.
Днями мені знову прилетіло: «Мистецтво та дизайн, які ви показуєте, недостатньо українські». У світі панує дуже комфортне сприйняття українського мистецтва – я використовую слово «мистецтво» у загальному сенсі, як традиційного крафтового, безсумнівно привабливого явища. Комфортне, тому що зрозуміле та звичне. Ключове слово – звичне. У нас зараз є дві можливості для розвитку на європейському ринку – подальше спекулювати нашими традиціями (і я сама не аби який адепт вишиванок, вареників, налисників, борщу та глечиків), або переведення їх у сучасну площину та розмова з європейцями сучасною мовою, не зловживаючи архаїзмами.
І, якщо ми вже почали говорити про мову, далі слово я надам українській дизайнерці Вікторії Якуші, яка цього року зібрала у центрі Мілана п’ятьох візіонерів, одним з яких є вона сама. Зібрала на виставку Continuum, що пройшла під час найвпливовішої у світі дизайн-події Salone del Mobile. Зібрала Парфумерів України, які розробили новий аромат «Світанок», символ початку всього, кухарку Дінару Каско, дизайнерку моди Ірину Джус, виробників одягу Solomia RCS та виробників меблів, свій авторський бренд Faіna. Начебто все дуже очікувано. Але потрібно знати Вікторію, щоб зрозуміти, що вона усе зробило по-своєму. Зібрала тих, хто твердо стоїть обома ногами на українській землі й дивиться уперед, у майбутнє. Саме у цьому полягає сенс візіонерства.
А зараз говорить Вікторія: «Часовий сontіnuum – це коли у просторі поєднується час; минуле, теперішнє та майбутнє збираються в одному місці. Я поєднала людей, яких вважаю візіонерами, тобто тими, хто випереджає свій час. Людей, які надають сенси усьому, що вони роблять. Людей, які можуть бути не на ланці “у нас добрий дизайн”… так, у нас добрий дизайн – це факт. А на ланці “ми йдемо попереду і показуємо вам щось інше, щось незвичне. Наприклад, Faina представила світильники «Слухачі».
Вони про те, що слухати потрібно не вухами, а всім собою. Слухачі – це локатори, рецептори, схожі на ті, що є у коларів. Слухачі – про те, що ти увесь перетворюєшся на цей рецептор, слухаючи не приміщення, а весь простір, увесь світ. Наші Слухачі мають ніжки – тому ми вважаємо все, що робить наш бренд, живим. Слухачі зроблені з тканини. Це ручна вишукана робота – майже сукня від кутюр».
Те, що візіонери створюють, може бути незрозумілим. Переважно воно завжди незрозуміле. Візіонери постійно попереду, тому що живуть в іншому вимірі.
Всі, хто прийшов до нас з цього виміру, з майбутнього, не розуміють, звідки вони, тому що для них це нормальне середовище їхнього існування. Наприклад, Ірина Джус – візіонерка, для мене вона з майбутнього. Її дизайн інтелектуальний. Вона, як і решта учасників виставки показує шлях, не тільки шлях у масштабі України, але шлях для всього світу. Шлях до майбутнього».
