Темне Сметани, цитати Гая, щити Скибіна, портрети Куща, енергія Плаксія, архаїка Сухоліта та мистецтво з уламків – Марина Полякова пропонує відвідати найцікавіші виставки Києва.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21а)

Львівський художник Петро Сметана відкрив у галереї чергову виставку – «Темне». Тут є й давніші роботи, але в основному представлені зовсім нові. Власне, їх об’єднує саме хронологія, а не тема, бо ми бачимо квіти, пейзажі, знамениту вже сметанівську «українську готику» (індустріальні ландшафти), натюрморти… Попри широкий діапазон жанрів, експозиція вийшла цільною. Після прекрасного стовпотворіння десятків левкасів на попередній виставці, у залах просторо, тихо, світло… Світло – попри назву проєкту й специфічний колорит Петра Сметани, майстра складних темних тонів. Ба більше, у деяких роботах художник змішав фарби із сажею, і якщо влізти носом у самісіньке полотно, добре відчувається її запах. Це печаль за тим, що згоріло, чи натяк на лагідне тепло вогнища? Петро майже не дає роботам назви й не заважає глядачу інтерпретувати самостійно. Він, як і всі ми, гостро переживає воєнні події й чує дихання пітьми. Але нагадує, що з Великого вибуху, з абсолютної чорноти колись народився наш Всесвіт, тож будемо сподіватися на світло.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Просто якийсь львівський десант! Сергій Гай із західної столиці України привіз до Києва свій вітальний живопис: натюрморти, соковиті жінки, стрімкі коні… а ще цитати, що розкривають його особистість і надають експозиції філософічності. Наприклад: «У мистецтві я свідомо обмежую себе тематикою, але дуже люблю розгортатися в кольорі, техніці, у нюансах», – і це дійсно так, досконалість композиції та складні грайливі колорити передають пристрасну емоцію автора глядачеві. «Живопис вражає потужністю та інтенсивністю. Фарба нагадує застиглу лаву, та навіть звичайне “ню” у митця перетворюється на виверження вулкана. Ню, двоє, вершник – ці тривіальні, на перший погляд, сюжети для художника є улюбленими. Але таке жанрове одноманіття дозволяє йому проникати глибше в саму суть явища, досягаючи в кожному творі тієї довершеної гармонії, що можна порівняти лише з красою явищ природи», – пишуть організатори.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Ще одна виставка тут же, у (дуже) малому залі на першому поверсі. Рустем Скибін – кримськотатарський̆ кераміст, гончар, майстер як традиційного, так і сучасного мистецтва, етнограф, орнаменталіст, графічний дизайнер, дизайнер інтер’єрів, учитель, викладач, громадський діяч. В основі його довготривалого проєкту «Qalqan / Щит» – керамічні панно у формі круглих воїнських щитів, декоровані рослинним орнаментом. Щит слугує для захисту Воїна та Держави у широкому значенні. Але сам орнамент – це теж захист: народу, пам’яті, традиції, культурної спадщини, адже візерунки, розроблені Рустемом Скибіним, відсилають до кримськотатарського мистецтва. Того мистецтва, яке, разом із народами Криму (кримськими татарами, караїмами, кримчаками), 250 років намагається знищити Росія. «Для мене проєкт “Qalqan” особливий, бо він несе колосальну енергію і величезні здобутки кримськотатарського народу, що заховані у кожному візерунку на щиті», – говорить художник.

Національна академія мистецтв України (вул. Бульварно-Кудрявська, 20)

Анатолій Кущ, знаменитий український скульптор, презентує власне бачення і розуміння портретного жанру як непересічного явища, що вбирає у себе різноманітні пластичні рішення. Виставка демонструє кілька напрямів пошуку скульптора в цьому жанрі впродовж півстоліття творчої діяльності: характерні камерні зображення; портрети узагальнені й композиційні (Тарас Шевченко, Павло Тичина, Степан Олійник, Володимир Міненко, Олександр Федорук, Іван Трухлий, Василь Шкляр та ін.); портрети історичні, монументальні (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Богун, Пилип Орлик ті ін.), що створювалися для пам’ятників. Також можна побачити давно не демонстровані автором цикли рельєфів «Створення світу» та «Одвічне», які не є портретами, але візуально й образно доповнюють настрій експозиції та поглиблюють її філософію.

Дукат (вул. Володимирська, 5)

1968 року представники української інтелігенції підписали протестного «листа 139» з вимогою припинення політичних репресій. На підписантів давили, їх залякували, шукали слабкі місця, й більшість митців підписи зняла. Серед тих, хто не здався, був Борис Плаксій. Його так і не прийняли до Спілки художників, заважали професійно реалізовуватися, не допускали до виставок, знищили розписи у кафе «Хрещатий Яр»… Він був одним із найпослідовніших, найупертіших українських «незгодних», до того тяжів до безпредметного живопису, що за радянських часів було вироком. Він працював без відпочинку і створив сотні й сотні робіт. Вся ця історія спротиву, а також образ Бориса Плаксія – чоловіка кремезного, з сильними руками й грубими рисами обличчя – надає особливої вагомості виставці «Прометей». Попри відносно невеликий розмір полотен, це монументальний живопис – по внутрішній напрузі, по тій енергії та емоції, що йде від картин. І кілька дерев’яних скульптур тільки підсилюють враження.

Галерея «Лавра» (пров. Лаврський, 7)

У просторі галереї відкрилася виставка відомого українського скульптора та художника Олександра Сухоліта. Його роботи присвячені темі людини, просякнуті складними філософсько-етичними пошуками форми та змісту. Всі твори позначені виразним авторським стилем, «сухолітівською лінією» та простором. Фахівці відзначають різні періоди у творчості Сухоліта, серед яких окремо вирізняється «архаїчний» з особливою естетикою, що вступає у діалог зі стародавнім мистецтвом. В експозиції представлені скульптурні твори та малюнки різних періодів, створені у співавторстві з Іваном Волошиним (тонування) та Сергієм Жерновим (ювелірне вирішення). До виставки підготовлене фундаментальне видання: альбом малюнків «Портфоліо Олександра Сухоліта».

Український дім (вул. Хрещатик, 2)

Фестиваль сучасної культури «Поруч» та онлайн-музей шрифтової спадщини Одеси «Літери в місті» у співпраці з Українським домом представляють виставку сучасних плакатів до культових українських фільмів «Ре/Візія». Відправною точкою проєкту, розповідають організатори, став рейтинг «Топ-100 українських фільмів», зібраний Довженко-Центром у результаті широкого опитування представників(-ць) національної та міжнародної спільноти кінокритиків у 2020–2021 роках. Нові постери до вибраних стрічок з рейтингу створили відомі українські художники, ілюстратори та дизайнери – загалом 31 автор та авторка: Олександра Корчевська-Цехош, «Літери в місті», EtchingRoom1, Михайло Скоп Neivan, Олексій Ревіка, Женя Полосіна, Альбіна Колесніченко, Марія Ковальчук, Марчела Можина, Михайло Рафайлик, Олексій Чекаль та ін. Виставка триватиме до 5 листопада.

БЦ City Zen Park (вул. Сумська, 1, експопростір)

Відкрилася виставка артоб’єктів, створених сучасними українськими митцями з уламків зброї та техніки, зібраних волонтерами в українських містах, які зазнали масованих російських обстрілів. Проєкт «War Artists Union» покликаний нагадати, що мистецтво може перетворювати знаряддя вбивства на символи відродження. В експозиції понад 20 артоб’єктів, серед них колекція прикрас з латунних гільз (що були зібрані волонтерами біля Ізюма) відомого ювеліра та скульптора Володимира Балибердіна. Також представлено стіл з уламків гелікоптера «Алігатор», збитого нашими військовими біля Ізюма, роботу Стаса Кадочнікова – скульптура Мадонни з уламків ракети Х-31, яка впала у Києві в травні 2022 року, та багато інших ефектних експонатів. Колекція включає й меблі із залишків зброї Івана Стецюка, скульптури з металу Романа Велігурського та скульптури з металолому Сергія Демченка. Цілями проєкту «War Artists Union» є культурна дипломатія у світі, посилення уваги до війни в Україні через мистецтво, демонстрація того, як знищення може бути перетворене на символ відродження та миру. Завдяки продажу артоб’єктів, WAU планує зібрати кошти на допомогу армії, ДСНС та постраждалим від війни – 15 % від продажу йде на благодійність. Виставка триватиме на постійній основі, відвідати можна із середи по неділю з 15:00 до 19:00. Вхід вільний.

Головна світлина: виставка «Анатолій Кущ. Портрети»