Київський театр оперети розгортає великий проєкт «Автентична британська музика. Бірмінгем–Київ». За підтримки Українського культурного фонду та Британської ради в Україні буде проведена значна робота з популяризації британської музики та демонстрації потенціалу Київської оперети як відкритого для творчих експериментів закладу.
На сценах усього світу йдуть опери та оперети італійських композиторів, німецьких, французьких, а от британська музика, можливо, знаходиться в їхній тіні, хоча у Великій Британії існує давня та потужна музична традиція – народна і професійна. Англійське Відродження співало, танцювало, заповнювало підмостки радістю життя, масками, сміхом (що страшно не подобалося пуританам, але то окрема історія). Композитор XVII століття Генрі Персел, батько національної опери, створив «Дідону і Енея», чудовий твір… який, на жаль, був надовго забутий. У XVIII столітті в Британії жив і працював німецький композитор Ґеорг Фрідріх Гендель, котрий створив, наприклад, величну ораторію «Месія» на основі Священного Писання. За правління королеви Вікторії англійська публіка поспішала до театру, щоб послухати новий твір композитора Артура Саллівана і лібретиста Вільяма Ґілберта… Згадувати імена можна довго, і не варто доводити, що музика Британії, цариці морів, імперії, над якою не заходило сонце, є важливим і надзвичайно цікавим явищем. Тепер, завдяки Київському театру оперети, з ним можна познайомитися близько.
Солістка оперети Мар’яна Боднар, координаторка музичного блоку проєкту «Автентична британська музика. Бірмінгем–Київ», розповіла, що почалося все з однієї старої англійської пісні, яка була записана під час першого локдауну. Результат цього кроку тоді ще ніхто не міг уявити, але поступово зібралася команда, яка закохалася в ідею дослідження й популяризації британської музики та зробила велику, складну роботу. Її найяскравішим – але не єдиним – результатом став концерт, який пройшов 21 жовтня.
З британської сторони на підготовчому етапі з нашими артистами віддалено працював Марк Вайльд, соліст Бірмінгемської опери, диригент хору Норвічського собору, професор співу Королівської академії музики. В процесі майстер-класів він зокрема показав виконавцям, як відрізняється звичайна британська вимова від вокальної. І, що дуже приємно, визнав дуже високий професійний рівень наших артистів. Марк, на жаль, не зміг приїхати до Києва, але участь у концерті взяв – на екрані глядачі побачили виконання ним «Pale Hands I Loved», або «Кашмірської пісні», композиторки Емі Вудфорд-Фінден.
Що ж буде далі? Учасники проєкту «Автентична британська музика. Бірмінгем–Київ» обіцяють, що все тільки починається. Буквально за тиждень має запрацювати українсько-англійська вебплатформа (слідкуйте за новинами на сайті Оперети), яка буде справжнім провідником британської музики для українського поціновувача. На платформі розгорнеться освітня програма, будуть доступні тренінги для вокалістів, майстер-класи (у тому числі ті, що провів Марк Вайльд), ноти музичних творів та багато іншого.
Київський театр оперети часто бере участь у міжнародних проєктах. Доволі незвичний за жанровими особливостями, цей проєкт підтвердив, що Оперета є сучасним закладом, відкритим для експериментів, з великим творчим потенціалом. І, що важливо, проєкт, присвяченій британській музиці, надихає українську сторону на роздуми – а який же світовий потенціал має вітчизняна музика, що і як ми повинні розповісти світу про свою культуру?
Безпосередньо з цим питанням був пов’язаний один із найзворушливіших номерів концерту – шотландська народна пісня «Старий лорд» в обробці Олександра Кошиця (переклад українською) у виконанні хору хлопчиків та юнаків КДМЛ ім. М. Лисенка. Кошиць, український диригент, композитор, педагог, якого доля примусила покинути батьківщину та жити в еміграції, пропагував українську музику у світі, 1922 року в Нью-Йорку капелою Кошиця був вперше виконаний славнозвісний «Щедрик». Хочеться сподіватися, що колись і в Британії пройде великий концерт автентичної української музики.
Текст: Марина Полякова
Зображення: Київський національний театр оперети
