Птахи Криволапа, «Наполеон» Соломка-Ляпіна, скульптура Татарського, іронія Шаповала, Діва Плавалагуна та бамбук у серці – Марина Полякова розповідає про найкращі виставки київського тижня.
Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)
Галерея відкрила виставку живопису Анатолія Криволапа «Пейзаж з птахами». З одним із найвідоміших українських художників тут співпрацюють постійно. 2018 року живописний проєкт «Анатолій Криволап. Український ландшафт» був представлений галереєю на міжнародному мистецькому форумі Kyiv Art Fair і визнаний експертами кращим. 2019-го ми бачили у «Триптих Арт» камерну виставку «Пейзаж малого формату. Діалог на відстані 100 років», де художник «грав із класиками». Сьогодні – знову пейзаж, фірмовий криволапівський за колористичною гамою і все ж таки трохи інший – трохи легковажніший, вітряніший, сонячніший. Роботи різних років (наприклад, «Ранок» і «Крим. Гурзуф» 2012-го) злегка дороблені художником для цієї виставки й склали єдину експозицію. В ній органічно поєднується композиційна лаконічність, залити рухомими кольорами великі площини з теплими деталями: птахами у небі, птахами на морських хвилях, птахами біля озерця. Весь цей маленький світ клекоче та шурхотить, живе тут і зараз.
Я Галерея (вул. Хорива, 49 в)
«Наполеон» – проєкт Юрія Соломка та Олександра Ляпіна, у якому митці розхитують стабільність дійсності. Стикаючись із фатумом географічних карт, вони повертають персональну відповідальність за свій шлях, окреслений ідеями, цінностями чи враженнями. Ця робота відбувається поетапно, як при зведенні (чи розбиранні?) будинку. Об’єктивність карт перекривається колективним тілом, що, своєю чергою, стає основою для з’яви суб’єктивної реальності. Професійний художник Соломко розбиває правила географії випадками образів. Наївний – Ляпін – все це перекриває винятками фантазії. І чим більше шарів на полотні, тим більше воно нагадує стіну печери, чистий лист палімпсесту, торт «Наполеон».
Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)
Український скульптор з високою «мухінською» школою Василь Татарський працює з металом, каменем, деревом, віддає перевагу абстрактним формам. Його твори сучасні, але при тому стилістично пов’язані з мистецтвом XX століття, перегукуються з ним. Роздумуючи про шляхи розвитку скульптури України, Василь Татарський закликає шукати свою актуальну автентику між вітчизняною традицією та західною. В світі, де скульптура робиться з будь-яких матеріалів і може навіть бути віртуальною, українські майстри пропонують «ручну працю», яка наповнена енергетикою, вкладеною майстром.
Національний музей українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 29)
На виставці авторської ляльки київської мисткині Ярослави Рассаднікової «Невигадані історії» представлено понад 25 ляльок, виконаних із полімерної глини, пап’є-маше та текстилю. Тут оживають літературні герої: Арлекін, Коломбіна, П’єро, Шляпник, Тев’є-молочар і навіть Діва Плавалагуна з «П’ятого елементу». Також серед експонатів є фантазійні та філософські твори: «Музика відображення душі», «Плинність часу» тощо. Ярослава Рассаднікова, художник-модельєр за фахом, виготовляє одяг та аксесуари для ляльок, використовуючи вовну, шкіру, бісер, напівкоштовні камені. Ескізи своїх творів авторка малює рідко, адже, за її словами, лялька народжується такою, якою хоче.
Музей Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)
Полтавський художник Юрій Шаповал працює з живописом та графікою, звертається до соціальної сатири та побутових сюжетів. Він препарує травматичні питання за допомогою гумору, і це один з традиційних для української культури способів мислення. Головна проблематика художніх серій Шаповала – становлення демократії в Україні та процес формування політичної свідомості. Сюжети Шаповала типово впізнавані. У них зафіксована та сама іронія побутового, під якою ховають необхідність взяти на себе відповідальність за вчинки та відповіді. Виставка триватиме до 19 грудня.
Музей Ханенків (вул. Терещенківська, 15–17)
«Перш ніж малювати бамбук, слід мати його цілісний образ у серці. Тоді думка і рух будуть єдиним цілим, і картина передасть дух бамбука», – казав китайський художник і поет Вень Тун (1018–1079), представник мистецького руху «живопис інтелектуалів». На виставці представлені роботи трьох сучасних художниць: Ксенії Ван, Стелли Недбаєвської та Чи Шаотін. Вони працюють у традиційних китайських жанрах і техніках: живопис у стилях «старанний пензель» і «опис ідеї», каліграфія на папері та кам’яних печатках. Авторки зараз мешкають в Україні, але навчаються у носіїв традиції в Китаї та поза його межами. Вживаючись у потік творчих процесів, вироблених поколіннями китайських художників, застосовуючи у своїй роботі старовинні прийоми, вони створюють оригінальний сучасний коментар до сталої традиції. Виставка триватиме до 23 січня.
