Данте в Києві, левкаси Журавля, щоденник Зіньківського, «домашка» Подерв’янської/Скугарєвої та колекція Возіанова – Марина Полякова анонсує найкращі виставки тижня.

Інститут проблем сучасного мистецтва (вул. Є. Коновальця, 18 д)

У виставковому залі інституту відкрилася масштабна міжнародна виставка «Бачення Данте. Сучасні українські митці інтерпретують “Божественну комедію”», яку представляє італійський мистецтвознавець, професор Джорджіо Грассо. В експозиції присутні роботи італійських художників, з тих, що відібрав Джорджіо Грассо, а також художників українських, бо проєкт вийшов за межі Дантової батьківщини та покотився світом – міжнародний «тур» відкриває Київ. Якщо ви трошки напружилися, мовляв, Данте – це занадто серйозно, то відразу розслабтеся: виставка глибока, але весела та навіть подекуди провокативна. Річ у тому, що перед художниками не стояло завдання ілюструвати «Божественну комедію». Проєкт присвячений рефлексіям з приводу великого твору Данте, і майстри дали волю фантазії. Професійний рівень учасників різний, і тим демократичнішим виглядає увесь проєкт. Додамо, що на одному зі стендів представлений справжній раритет, графіка Ольги Петрової 1970-х років.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Виставка «У просвіті буття» живописця, графіка, скульптора та автора інсталяцій Миколи Журавля презентує нову серію левкасних робіт. Художник майстерно поєднує стародавню техніку левкасу (крейдяна ґрунтовка, яку традиційно використовували переважно в іконописі) та новітні матеріали. Микола Журавель каже: «У якийсь момент я зрозумів, що пластичність і фактурність левкасної техніки можуть бути дуже гармонійно вбудовані в сучасне мистецтво й поєднуватись із запитами й тенденціями нашого часу». Те, що він робить, можна без компліментарності назвати віртуозністю – технічно та концептуально. Великі роботи, складні символічно-смислові ряди, глибокі роздуми: про історію, цивілізацію, культуру, майбутнє… Виставка триватиме до 6 березня.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Ще одна виставка там же – «Життя у час змін. Українська художня фотографія». Проєкт присвячений боротьбі з буденністю та (вічному) прагненню досягти бездоганної краси. Представлені роботи дев’ятьох відомих українських фотохудожників: Олексія Єфременка, Олександра Шимбаровського, Андрія Котлярчука, Олександра Сергієнка, Сергія Познанського, Тетяни Дими, Дениса Копилова, Олега Пелеха та Костянтина Барана. Один із учасників, Андрій Котлярчук, зазначає: «Люди мистецтва готові віддати все своє життя тому моменту, коли їхній твір знаходить місце у серці глядача. Ця мить одкровення коштує багато й називається красою. А краса то бездоганність. Як і нескінченність, її художники намагаються огорнути своїм талантом, але це їм ніколи не вдається». Виставка триватиме до 3 березня.

Центр сучасного мистецтва М17 (вул. Антоновича, 102-104)

Харківський художник Гамлет Зіньківський працює в напрямку urban art, надаючи перевагу технікам графіки. Проєкт «3652019 + ⅔» поєднує дві річні серії графіки за 2019 і 2021 роки. Числа, з яких складена назва виставки, мають значення, так, очевидно, що 365 – кількість днів у календарному році. Водночас кожен день із цих 365, чи всі разом, позначають щось персональне, хоча рік може здаватися відсутнім. Забуттю протидіє письмо – щоденникові замітки. Це спеціальний спосіб, який складається з дати і спогаду. Розташовані на стінах довжелезними смугами, невеликі графічні аркуші організовують простір спогаду. Втім одноосібно кожен листок цього публічного щоденника митця є місцем пам’яті. Закріплена за конкретним днем і людиною, ця пам’ять стає колективною завдяки місткості вираження образу і знаку, використаних Гамлетом.

БФ «Мистецтво без меж» (пров. Лаврський, 9)

Спільна виставка Марини Скугарєвої та Анастасії Подерв’янської «Домашні роботи» (на головному фото) – це карусель взаємних алюзій, відображень та натяків. Художниці поєднують різні техніки: живопис, графіку, об’єкти, а також вишивку, – тож деякі мотиви пронизують виставку червоною ниткою у буквальному сенсі, пише мистецтвознавиця Наталія Маценко. «Домашні роботи» – це потік життя і мистецтва, «яким воно є», без ієрархічного поділу на «високе» та «низьке», важливе і неважливе, масштабне та камерне. У цій персональній об’єктно-орієнтованій онтології все відіграє роль: дитячі шкільні щоденники із зауваженнями вчительки, прибирання, портрети близьких, соцмережі, сукні і недопалки, сади, кухні й робочі столи. Кожен запис, квітка, стіжок чи філіжанка – важливі і значущі. Вони снуються і наповнюють дні в чередуванні побутових турбот, тривог, скороминущої і вічної краси. Вітальність підкреслюється красномовними відсилками до тлінності – голландських натюрмортів «ванітас», «марнославство».

Галерея мистецтв «Лавра» (вул. Лаврська, 7 б)

Художник та скульптор Astian Rey за допомогою дерев’яних скульптур та інсталяцій переосмислює сакральні символи й запрошує долучитись до філософського діалогу про час та культурні коди цивілізацій. Дослідження взаємозв’язків між культурними кодами давніх цивілізацій та сучасним світом дозволяє зробити висновки, що архаїчні символи ніколи не втрачали своєї актуальності та набувають нових сенсів у світосприйнятті сучасної людини. Протягом усієї історії людства одні й ті ж самі «знамена» могли спонукати як до добрих вчинків, так і до насильства відносно етнічних груп, що сповідують інші погляди. В такому контексті символ зазнає смислової трансформації та стає багатогранним, що, своєю чергою, не дає можливості його ідентифікації в позитивному чи негативному значені. «Сакральний мінімалізм» – таким терміном Астіан Рей характеризує свій стиль, а сюжетна складова більшості творів формується завдяки дослідженням у сфері містики, філософії та алхімії. Виставка триватиме до 1 березня.

Щербенко Арт Центр (вул. Михайлівська, 22 в)     

Тонкий, вишуканий живописний проєкт Олександри Токаревої «Злиття» – це візуалізація роздумів про місце художниці у світі за допомогою холодних/теплих кольорів та геометричних форм, що видозмінюються у русі. Авторка звертається до цілісності не як до інструменту, за допомогою котрого можна продемонструвати, як людина мислить світ, і нагадати, що він є незалежно від неї. Для Олександри повернення людини в лоно Всесвіту та розчинення її в гущі чистої потенційності означає переосмислення масштабу людських амбіцій та зазіхань.

BGRN (Андріївський узв., 36)

У «Багряному» – черговий симпатичний проєкт, виставка-продаж графіки. На цей раз – «Де я був і що я бачив деінде» Діми Красного: парадоксального, іронічного, філософічного. Він працює з багатьма техніками: графікою, літографією, шовкографією, керамікою, створює колажі та інсталяції з предметів, знайдених на блошиних ринках. У BGRN ви побачите роботи, що були створені у різних техніках, у різні роки, при різних обставинах. Але всі вони занурюють у світ таємничої реальності, що існує десь поміж сном та явою. Чудернацькі персонажі, збуджені, хижі, налякані або злі. Усі вони радо вітають вас із підсвідомості художника, що в дитинстві передивився у килим на стіні. Придбати роботи можна на барі закладу.

Національний заповідник «Софія Київська» (вул. Володимирська, 24)

Минулого року показ фешн-колекції Федора Возіанова завершував фестиваль Bouquet Kyiv Stage. У вечірній темряві пливли неймовірні фантазійні фігури: личинки інопланетян, прибульці з майбутнього, герої снів. Вони ловили величезними спідницями-трубами не повітря, здається, а сам час. 21 лютого колекція Возіанова повернеться до Софії – тепер у форматі виставки «Заручені з часом».

За головну світлину дякуємо Флорі Гаценко (Фейсбук: FG Kyiv Art Go)