Концентрація волі, Фонтан виснаження, архів мистецтва воєнного стану, незламні квіти й ПоТворчий З’їзд – Марина Полякова пропонує добірку найцікавіших виставок Києва.

ЦСМ М17 (вул. Антоновича, 102–104)

У Центрі сучасного мистецтва розпочалася друга частина виставкового мегапроєкту «Концентрація волі» у рамках  XV платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування» (Куратори Андрій Сидоренко та Ірина Яцик). Першою локацією став Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України на вул. Є. Коновальця, 18д (виставка там триватиме до кінця літа), третьою буде Національна академія мистецтв, а зараз – велика, потужна експозиція у М17. Обгорілі поштові скриньки, з яких вже ніколи не витягне листа адресат, старі світлини українців на тлі знищених міст, промовисті плакати, зомбі-росіяни, від облич яких залишилися тільки одіозні літери «Z», «O», «V», пісок з берега українського моря, правило двох стін, мавпа з гранатою – десятки авторів, різні ракурси, різні техніки… Кожна робота – мистецький відгук на російське вторгнення, в кожній – трагедія та міць українського народу, одвічне прагнення до волі, яке зараз сконцентрувалося у сталевий кулак. Відвідати виставку можна у червні та липні.

Український дім (вул. Хрещатик, 2)

Український музей сучасного мистецтва UMCA, платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» та Національний центр «Український дім» презентують виставку робіт українських художників про досвід 2022 року, а також дискусійну програму, присвячену комеморації російсько-української війни. Куратори пояснюють: «Після початку повномасштабного вторгнення єдине словосполучення, що означувало весь спектр тривоги, турботи й надії, – “Ти як?”. Пізніше мова, зокрема й візуальна, набувала нових значень і нової семантики, прагнула до втілення нової реальності у художні форми. Основою цієї виставки є архів мистецтва воєнного стану UMCA, який почав формуватися 24 лютого 2022 року і завершиться в день нашої перемоги. Архівування стало одним із небагатьох доступних способів спостереження за мистецьким процесом під час війни. Виставка “Ти як?”, в якій беруть участь близько 100 українських художників та художниць, – перша спроба поділитись результатами цього спостереження».

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21а)

Ідеї White World у жанрі «що б таке утнути» ніколи не закінчуються. Ось тепер, впродовж тижня, у галереї проходитиме третій ПоТворчий З’їзд (засновники – Пан Микола і Пані Ева). Він залучає молодих митців і об’єднує різні локації, представляє широкий спектр видів і жанрів мистецтва, організовує творчі події різних форматів. Творчість учасників відображає «абстрактне, авангардне, химерне, містичне, міфологічне, фантасмагоричне та інші дивні образи, створені людською фантазією». ПоТворчий З’їзд представляє як вже визнаних творців, так і початківців, які працюють у різноманітних техніках (живопис, малюнок, графіка, колаж, скульптури та об’єкти), чиї роботи відібрані за результатами опен-колу.

Музей Ханенків (вул. Терещенківська, 15–17)

Легендарний «Фонтан виснаження» Павла Макова, який був  показаний на 59-й Венеційській бієнале у 2022 році, має довгу історію. Задуманий художником як об’єкт для міського простору, з 1994 року він мав багато версій: від малюнків, офортів, книжок і незакінчених моделей до першого завершеного варіанту з поданою всередину водою на бієнале. Там він став символом виснаження на екологічному, політичному та культурному рівнях і відповідав на водні ритми Венеції. Сьогодні у Києві Фонтан говорить як про глобальну обмеженість земних ресурсів узагалі, так і про персональні історії виснаження. Місце для виставки вибране знакове. Зараз Музей Ханенків порожній, але перевідкриває себе як простір емоційного та інтелектуального підживлення. Через вихолощення та вичерпування старих смислів отримує можливість нового наповнення у майбутньому. В експозиції – не тільки діюча версія Фонтана, а й графічні твори, фотографії та інші артефакти, пов’язані з важливими епізодами його історії. Куратори проєкту: Марія Ланько, Лізавета Герман, Борис Філоненко.

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

У проєкті «Світло. Тінь. Час» Микола Білик представляє скульптурні композиції, станкові роботи, твори малої пластики різних років. Можна назвати кілька наскрізних для художника тем: національна історія, природа як основа людського буття, нарешті, сама скульптура як медіум. Творчість Миколи Білика з її дуже широким тематичним діапазоном поєднує різні стилістичні складові: академізм і сецесію, напрямки модернізму початку ХХ століття та постійний інтерес до українських традицій – від прадавніх часів до народного мистецтва та національного бароко, розповідають організатори. В одних його творах зберігаються традиційність статичного об’єму та чітка окресленість форм, в інших переважають фактурність поверхні та виразна декоративність силуетів. Кураторка виставки Галина Скляренко.

Національний заповідник «Софія Київська», зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)

Thesteinstudio та Зоряна Пелех представляють виставку «Дні, дні» (куратор Станіслав Туріна) – про щоденність та ритуали, які стають життєво необхідними у буремні часи. «Ми часто міряємо життя днями, але з чого ж вони складаються? Що ми проносимо з одного дня в інший? Які є ознаки нашого “сьогодні”? Що і кого пам’ятаємо зі вчора? А з попередніх років? Ця виставка – спроба тотальної інсталяції різними голосами мистецтва, на ній зібрано серії робіт українських авторів та авторок, що пов’язують сьогодення з минулим та майбутнім. Тих митців, твори яких ніби вміють звертати увагу на те, як перебігають дні, вести наш погляд і до самого плину часу, і відкривати “сьогодні”», – розповідають організатори.

Музей гетьманства (вул. Спаська, 16в)

Уквітчаний квітами степ, портрет мами, букет степових трав, краєвиди із соняшниками, куточок затишного південного подвір’я, чайник запашного ягідного чаю… Виставка живопису Ангеліни Ісаханової «ПроЖиття» – це, перш за все, бажання, розказати «про Життя» і протиставити «Життя» війні і руйнуванням. «“Прожиття” цього важкого періоду ми проходимо, перш за все, згадуючи і фіксуючи для себе, що для нас є цінним і важливим, ради чого ми маємо жити, знаходячи індивідуальні місця і часи сили. Вічні сенси, що нас тримають, – це краса і сила рідної землі, фіксація на знакових образних поєднаннях, в котрих є щось загальне для нас і що зараз особливо щемно торкає…», – пишуть організатори.

Музей Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

«Kyiv Forever» – виставковий проєкт, який одночасно розгортається в Музеї історії міста Києва, ТРЦ Gulliver та центральному парку Варошаза в Будапешті (sic!). Це присвята нашому місту, своєрідний художній літопис, представлений творами С. Шишка, О. Хвостенко-Хвостова, Ф. Коновалюка, С. Світославського та інших знаних митців, які не просто малювали українську столицю, а передавали емоції епохи. У Музеї Києва виставка триватиме до 19 серпня.

Vozianov (вул. Лисенка, 4, у глибині двору)

У локації, де куратор Олександр Журавльов почав проводити прекрасні виставки, є плюси й мінуси. Плюси – прекрасне місце, вишуканий салон знаменитого дизайнера Федора Возіанова зі старими цегляними стінами та грою віддзеркалень. Мінуси – виставки дуже короткі, усього на тиждень. Тож у неділю ще можна встигнути побачити живопис Ксенії Дацюк, «тілесний», частково декоративний, частково тонко-живописний, і дуже беззахисний, пронизливий на тлі наших печалей (фото Сергій Мазураш). А наступного вівторка – буде вже інша виставка.

Галерея «Митець» (вул. Велика Васильківська, 12)

Колективна виставка ботанічної ілюстрації воєнного часу «Незламні квіти» – те, що треба на початку літа у Києві, який забув, коли спокійно спав. Вона лікує нерви й втішає душу ніжною красою. Сотні квітів та рослин, від самих звичайних (здається) до екзотичних, роботи сучасних українських художниць, створені за час повномасштабної війни. Виставка коротка, до 9 червня, поспішайте.

Головна світлина: Михайло Рай, «Концентрація волі»