• Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • 111 слів
  • Екран
  • Сцена
  • Стиль
  • Про нас

111 слов

Прочитать

«Книжковий арсенал»: голоси жінок у сучасній українській літературі

26.05.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 12 книжкових новинок холодної весни

15.05.2025

Прочитать

Ірина Белан. «Граппіг. Kumedno»

29.03.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 9 книжок для теплої весни

26.02.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 9 книжок на Новий рік

22.12.2024

Стиль

Прочитать

«BUDZIRKA»: креативний кластер, елегантні рішення

23.05.2025

Прочитать

PAD Paris 2025: п’ятірка найкращих стендів

05.05.2025

Прочитать

Ярмарок дизайну Collectible – 2025: вічне та ефемерне

22.04.2025

Прочитать

«Бруталіст» і Бреєр

11.04.2025

Прочитать

TEFAF Maastricht 2025: абсолютно суб’єктивний рейтинг

02.04.2025

 

inший Kyiv

Культура Великого Міста
  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

inший Kyiv

  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

In 111 слів

Паперове забуття

1.3K Просмотров 12.01.2017

Паперове забуття Pin It

«Забуття» – роман про жінку, яка примушує себе згадати.

Мабуть, треба сказати, що цей роман про історичну пам’ять, про те, що вона несправедлива, – саме у цьому випадку і саме до цього персонажа, бо головний персонаж романа В’ячеслав (Вацлав) Липинський.

І, мабуть, треба сказати головне: це не історичний роман про одного з визначних українських політичних мислителів, вчителя і постійного опонента Дмитра Донцова. Це такий жіночий погляд на історію і на історичний роман, де ключові слова: хворобливість, мінливість, невдача, а усі персонажі окрім головного – такі собі паперові промовці, вирізані зі старих газет.

А чому саме невдача? І порівнено з ким і чим? Якщо Липинський – невдаха, то хто з його спільників  був щасливий? Чий проект став успішним? Можливо Донцову насправді більш пощастило с розголосом, так на то ж він і «Мітька Щелкоперов»…

Щоб не вдаватися у гріх узагальнення, скажімо лише, що ця історія не є «щасливим» чи «нещасливим» проектом. Вона незакінчений проект. І нарешті, перефразуючи давній вірш Андруховича: історія могла бути іншою, ...казав мій приятель, але дивися, дивися: хто це робив! Виключно живі люди: невдахи, пристосуванці, мученики. Самі тобі зболені, хворі, скулені, саме тобі обскубане птаство, підбите, нелітаюче, бідне…

 

«Одну з трьох кімнат у готелі, невеликому, але пишному і доволі дорогому, на його прохання заставили етажерками, щоб було куди складати придбані книжки. Липинський сів за стіл, сподіваючись записати свої враження від вечора в нагрудній книжечці, але швидко відмовився від цієї затії, лише проставив дату і традиційне в таких випадках “почуваюся хворо”. Фіксування думок було для нього чимось на кшталт необхідної щоденної гігієни духу, коли ж із якихось причин думки не приходили, він вносив до книжечки дату і ставив поруч чорний хрестик. У відсутності думок Липинський вбачав підступи невідомої науці хвороби. Ще однієї на його голову.»

 

Таня Малярчук. Забуття. Роман. Видавництво Старого Лева, 2016.

 

 

читати
Share

Читайте также

Просмотр

Преступления, история и миропорядок

Просмотр

Между Киевом земным и небесным

Просмотр

Не зупиняйтесь!

Просмотр

Геноцид – женское дело

Просмотр

Тогда спорьте!

Просмотр

Дослідження великих ідей

Просмотр

Все, що ми не почули

Просмотр

Молодые и красивые

Предыдущий пост

«Щедрик» у «Пейзажі»

In Місто

«Щедрик» у «Пейзажі»

Просмотр

Следующий пост

«Сделать нормальную службу»

In Місто

«Сделать нормальную службу»

Просмотр

Instagram не вернул 200.

© 2025 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: