Історія українського образотворчого мистецтва другої половини XX століття пишеться прямо зараз. У нас ще немає цільної картини, біографії більшості художників сягають аж кількох рядків, виросли нові покоління, для яких цензура, КДБ, заборона на професію, та навіть дефіцит фарб – це нічого не значущі слова. Але виходять книги, і поступово білі плями заповнюються іменами, фактами, аналізом.
Двотомник мистецтвознавці Галини Скляренко «Українські художники: з відлиги до Незалежності», без сумніву, є однією з важливих для нашої історії культури праць. Тут ще не наскрізний наратив, а нариси про окремих митців на тлі епохи: Тетяну Яблонську, Олександра Аксініна, Валерія Ламаха, Анатолія Сумара, Якима Левича, Флоріана Юр’єва та інших, але з тих цеглинок колись буде складена башта, храмина з найповнішою бібліотекою.
Галина Скляренко. Українські художники: з відлиги до Незалежності. У 2-х книгах. ArtHuss, 2020
В історії українського мистецтва друга половина XX століття – з відлиги до Незалежності – посідає особливе місце. Адже фактично саме від середини сторіччя, внаслідок об’єднання Східних та Західних земель, Україна почала розвиватися в єдиному національно-суспільному просторі, до якого кожний з її культурних центрів – Київ, Львів, Харків, Ужгород, Одеса та ін. – внесли свій неповторний досвід, що виразно проявив себе з державної Незалежності. За півсторіччя вітчизняне мистецтво пройшло складний, суперечливий шлях, чи не головну напругу якого склала протидія тоталітарному радянському режиму та його ідеології, а разом з ними – і тій версії політизованого пропагандистського мистецтва, що окреслювалась соціалістичним реалізмом.
Проте актуальність цього періоду художньої культури має сьогодні не лише суто історичний та академічний зміст, вона безпосередньо пов’язана з необхідністю глибокого переосмислення радянського досвіду, тої еволюції художньої свідомості, самих уявлень про мистецтво, які були започатковані у пізньорадянські часи та даються взнаки й дотепер. Друга половина XX століття позначилася творчістю яскравих, самобутніх, видатних художників, творчість яких розкриває інші, ще до кінця не осягнуті змісти, несе у собі не лише образно-естетичну самоцінність, а й надалі викликає дискусії та суперечливі судження. Саме цим художникам різних поколінь та різних творчих спрямувань присвячена ця книга.
