Історія магазинів, де можна було придбати собі музичний інструмент, у Києві почалася від другої половини ХІХ століття. Відомо, що до кінця 1997-го по вулиці Хрещатик-24 існував легендарний магазин «Ноти». Тут можна було придбати і нотні видання, і музичні інструменти. Нині переважно все купують у мережі інтернет, в офлайнових крамничках фахової літератури, що діють при музичних навчальних закладах або у букіністичних відділах книжкових магазинів, де часом можна знайти нотні видання ХІХ чи ХХ століть.
До 1917 року в Києві було кілька музичних магазинів та кілька десятків фабрик музичних інструментів і не лише. Зокрема, 1882-го по вулиці Хрещатик, 58 (нині – 52), чех за походженням, 25-річний Їндржіх Їндржішек, або Генріх Ігнатьєвич Їндржишек, відкрив «Депо музичних інструментів». Спочатку тут можна було придбати лише гармоніки та струни. Потім господар, створивши майстерню, почав сам ремонтувати та виготовляти музичні інструменти. Вже згодом асортимент розширився від звичайної сопілки до вишуканого рояля та аксесуарами для них. Окрім музичного магазину, тут були і виставкова зала інструментів, і майстерні, і, навіть, друкарня.
Кілька цікавих фактів із історії «Депо музичних інструментів». Від 1903-го Їндржішек, враховуючи тогочасні інновації, поповнив «власний арсенал» грамофонними апаратами та платівками. 1909-го він перевів магазин у будинок № 41 теж по вулиці Хрещатик, а у № 58 залишився лише склад. Цього ж року разом із німцем Ернстом Гессе чеський підприємець створив студію звукозапису «Інтернаціональ Екстра-Рекорд». Тепер у Києві виготовляли воскові матриці, а платівки – у Берліні. Вже за рік попит на платівки настільки стрімко зріс, що німецьке відділення не мало змоги вчасно виконувати замовлення. Наступним кроком стало будівництво власної фабрики. І вже 1910-го заклали фундамент, а від 1911-го і до 1917-го фабрика із назвою «Екстрафон» виготовляла платівки в Києві та здійснювала записи наживо. Зокрема, так з’явилися грамзаписи оперних співаків Оскара Каміонського та Миколи Філімонова, скрипаля Михайла Ерденка. Ці музиканти були центральними постатями у концертному житті Києва у 1900-1920-ті роки.
Текст: Ілона Таміліна
