Вже кілька поколінь сприймають архітектуру Хрещатика як даність, саме такою, якою стала вона у повоєнні роки. Зі сталінським важким і розкішним ампіром, ледь приправлений південним флером, з одним маленьким довоєнним кварталом навпроти Бессарабки, з брежнєвськими «новобудовами». Його обличчя в якомусь сенсі – випадковість, перемогу в архітектурних конкурсах могли б отримати інші проєкти.
Про те, як створювався Хрещатик, про монструозні задуми 1930-х («Новий Єрусалим» vs «Соціалістичне місто») та післявоєнну відбудову розповідає книга архітекторки, письменниці Наталії Кондель-Пермінової, яка завідує відділом дизайну й архітектури Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.
В десяти архітектурних есеях розглядаються логіка тих чи інших будівель, їхні формальні особливості, символічний устрій (лютеранська тріумфальна арка, «інь-янь» на Прорізній тощо). Також йде мова і про сучасне переосмислення Хрещатику, а саме про Міжнародні архітектурні конкурси 2015–2018 років.
Дійсно, архітектурна та інфраструктурна історія Головної вулиці аж ніяк не завершена. Зонування, бруківка, пандуси, сходи, лавки, каштани і, головне, туї! – питання реконструкції та доброустрою Хрещатика завжди викликають ажіотаж.
Наталія Кондель-Пермінова. Хрещатик – комунікатор між часами. Варто. 2021
Нерухома архітектурна форма, зафіксована у будівельному матеріалі, «прочитується» лише під час переміщення глядача, на відміну, наприклад, від форми драматичного твору, який втілюється у динамічному, часовому розвитку спектаклю й сприймається зі статичної позиції. Архітектурну мову Хрещатика, й, зокрема, «промови» на ній Арки можна почути лише пересуваючись вулицею. Величні масиви хрещатицьких арок і аркад проглядаються з віддаленої відстані і немовби запрошують до руху крізь них до інших просторів. Крім того, в ансамблі Хрещатика, цілісному урбаністичному творі, який складається з окремих міських новел, ми маємо справу ще й із сюжетною аркою, тобто послідовністю епізодів, пов’язаних загальною лінією сюжету. Пройдемося по траєкторії цієї сюжетної арки й спробуємо «прочитати» архітектурні есеї – мистецькі локації, з яких і сформовано величний урбаністичний твір – київський Хрещатик.