• Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • 111 слів
  • Екран
  • Сцена
  • Стиль
  • Про нас

111 слов

Прочитать

Передзамовляй це: 6 нових книжок, що прикрасять осінь

28.09.2024

Прочитать

Книжкова країна: чудова сімка та інші події

14.09.2024

Прочитать

Передзамовляй це: 10 книжкових новинок напередодні осені

29.07.2024

Прочитать

«Паркомуна»: гаряча хвиля

15.06.2024

Прочитать

Українська Гаґада: «За нашу свободу»

22.04.2024

Стиль

Прочитать

Мандрівний пензлик, або Повернення Пʼєра Алешинського

14.10.2024

Прочитать

Брюссель. Дизайн. Вересень

30.09.2024

Прочитать

Від Шевченка до еротики: Андрій Котлярчук сфотографував тату військових

04.08.2024

Прочитать

Я не любила Dolce & Gabbana, або Viva l’Italia

11.05.2024

Прочитать

Альберси на віллі Емпейн: канонічна пара модернізму

18.04.2024

 

inший Kyiv

Культура Великого Міста
  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

inший Kyiv

  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

In Сцена

Королівська рулетка

581 Просмотров 19.06.2024

Королівська рулетка Pin It

У Києві грають Шиллера – Іван Уривський поставив «Марію Стюарт» у Театрі імені Івана Франка.

Ще до відкриття завіси Хтось розпочинає виставу у партері, щось швидко промовляє, щось робить. Глядачі на верхніх ярусах прелюдії не бачать, хоч як намагаються вставати й нахилятися через бильця. Це дратує, незрозуміло, що відбувається внизу – довго, сумбурно.

Відкривається завіса, на сцені – ДСП-шна декорація-шафа. На її даху – великі підсвічені літери «Crown», наче над забутим богами й гравцями казино у пустелі. Життя королев, про яких п’єса, було рулеткою: Єлизавета ставила розважливо і протрималася в цьому казино 45 років, Марії Стюарт не щастило, вона програла все.

Ця пласка декорація, яка модифікується, але радикально не змінюється й не рухається (художник-постановник Петро Богомазов), нагадує сценічні рішення двох попередніх вистав Івана Уривського: «Калігули» (теж Богомазов) і «Конотопської відьми» (художник-постановник Тетяна Овсійчук). Здається, прийом, коли все відбувається фронтально перед глядачем, коли сцена не має глибини, вже достатньо опрацьований. У «Калігулі» й «Конотопській» думалося «вау!», зараз подумалося «знову…». Попри статичність, декорація красива, до того ж постійно функціонує дах, і дія таким чином відбувається на двох ярусах.

У центрі декорації – вітрина-камера, де знаходиться Марія Стюарт, колишня правителька Шотландії, а зараз полонянка своєї родички Єлизавети Англійської. Марія там, за прозорою стінкою, говорить, спить, миється, – глядачі беруть участь у реаліті-шоу, невідворотний фінал якого відомий. До речі, якщо історична канва невідома, варто підготуватися, щоб, як двоє дівчат поряд, не перепитувати одна в одної: «Ти щось розумієш? – І я не розумію». На сайті театру люб’язно розмістили історичну довідку.

Втім, відчуття, що перестаєш щось розуміти, інколи виникало, й особливо у першій дії. Темп вистави гальмував, Марія надовго завмирала в одній позі, очевидно незручній, актори говорили надто тихо (наявність мікрофонів – це добре, але все ж таки варто голосніше), дивувала повільна, млява вимова тюремного вартового Полета, такого маскулінного і фактурного. Перша дія розчарувала, друга – виправила враження.

П’єсу Фрідріха Шиллера Іван Уривський змінив, скоротив і зробив динамічнішою. З дев’ятнадцяти персонажів, плюс французькі та англійські дворяни, вартові, придворні й слуги, залишилося вісім. Ні, залишилося сім і був введений персонаж, якого немає у Шиллера – той самий Хтось, що відкривав виставу (його зібрали з кількох «викреслених» і допридумували).

Він блазень, – персонаж взагалі-то корисний, адже може говорити правду навіть в очі королям, – тут виглядає чужорідним. Не полишає питання, навіщо режисер придумав саме такого персонажа, карикатурно-манірного, «прааатівнава» (дуже хочеться обійти питання гендеру, щоб нікого не ображати), як у низькопробних розважальних шоу. Країна потерпає від авторів і симпатиків розважальних шоу, не варто було давити на мозоль. Хоча ладно, визнаємо, сцена «Таню, куди ти пішла?» (в той день Єлизавету грала Тетяна Міхіна) смішна.

У другій дії Уривський і актори дали те, чого хотілося від початку – динамічність, парадоксальність, емоційні контрасти, різкі переходи між драмою, комедією і трагедією. Тут є низка сильних сцен – зустріч королев, сльози оголеної нещасної Єлизавети, кульмінаційний божевільний танок у розкішних костюмах і перуках, нарешті фінал (весь час міркуєш – ну як же Уривський його вирішить?!) – вони розставляють акценти в історії впертого протистояння двох королев і трьох країн, що були втягнуті у політичну гру.

Власне, кожен глядач у цій історії може побачити своє. Це історія про боротьбу за престол. Історія про війни за політичну гегемонію у Європі. Історія про запеклі сварки християнських конфесій. Історія про кохання, ревнощі й зради. Історія феміністична, адже правити жінці у той час значило знайти баланс між силою та слабкістю і вправно розставляти на шаховій дошці фаворитів.

Тим і прекрасна драма Марії та Єлизавети, що в ній безліч сенсів, і кожен, хто втілює її в кіно, романах чи на сцені, може представити свою версію. В Уривського вийшло аж дві версії – два акторських склади грають по-різному, Тетяна Міхіна і Лариса Руснак (Єлизавети), Анжеліка Савченко і Марина Кошкіна (Марії), Іван Шаран і Михайло Кукуюк (Хтосі), Віталій Ажнов і Олександр Рудинський (Мортімери) та інші створюють свої малюнки ролей. Тих, хто захоче побачити різні склади й відчути, як нова вистава набирає сили, поки розчаруємо – квитків немає.

Текст: Марина Полякова

Світлини: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Іван УривськийТеатр імені Івана Франка
Share

Читайте также

Просмотр

Київ театральний: Карпенко-Карий, Чехов, Берфус, Тимошенко

Просмотр

«Калігула»: прем’єра у 8 пунктах

Просмотр

Клер у пошуках справедливості

Просмотр

Повернення Тев’є

Просмотр

Тетяна Некряч: Про що сон? Про театр

Просмотр

Київ театральний: Ібсен, Уайльд та багато кохання

Просмотр

Уривські русалки: холодні й прекрасні

Просмотр

Код мистецтва за Богданом Ступкою

Предыдущий пост

АртТиждень

In Арт

АртТиждень

Просмотр

Следующий пост

На вікенд до Країни мрій

In Город

На вікенд до Країни мрій

Просмотр

Instagram не вернул 200.

© 2024 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: